Івано-Франківськ - місто героїв

Володимир Ніхаєнко

Володимир Ніхаєнко
НІХАЄНКО ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ, 1989 р. народження, уродженець с. Хотимир, що на Тлумаччині, до смерті разом з сім'єю проживав в смт.Обертин. 

Народився Володимир  28.12 1989 в селі Хотимир,в сім'ї  Оксани та Миколи. Навчався в Хотимирській школі 1-2ступенів (закінчив  в 2005 р.)

Пізніше в Обертинській школі 1-3 ступенів (закінчив в 2007р.)

Поступив в Івано Франківський професійний будівельний ліцей (1 вересня  2007 р.-30 червня 2008 р.)

Після, життєва стежина хлопця запровадила на військову службу. Пройшовши її, Володимир став на весільний рушник і разом з коханою дружиною Катею, в любові і щасті народили 2 синів Максима і Владика.Був люблячий батько, прекрасний чоловік.

24 лютого 2022 р., не вагаючись ні хвилини, став на захист Батьківщини в 10-ій окремо гірсько-штурмовій бригаді. На початку, героїчно захищав нашу столицю, потім була Донеччина .

"Сильний, відважний, мужній, вірний побратим!" - так про нього згадують його фронтові товариші. - "Наш Соловейко! (позивний).

Життєрадісний, веселий, завжди усміхнений, "душа компанії", з піснею на устах...Людина, яка навіть у важкі моменти на фронті, ділився силою духу і завжди старався підбадьорити хлопців."

19 червня  2023 р. получив поранення, осколкове в голову,в н.п.Різниківка Донецька обл. Бахмутський р-н. -24. 06. 2023 помер в військовому госпіталі в м. Київ

Михайло Мулик

Михайло Мулик
Михайло Мулик народився 28 жовтня 1920 року в селі Горожанка, нині Монастириський район Тернопільська область. Його батько Іван був підстаршиною Українських січових стрільців. Ще у юності став членом юнацтва ОУН, а в 1937 році став членом Організації Українських Націоналістів. За її завданням у вересні 1943 року вступив до лав дивізії «Галичина». Служив радистом. Учасник битви під Бродами у липні 1944 року. Потрапив у радянський полон. Два роки допитували в московській Луб'янській в'язниці. На 10 років позбавили волі й на п'ять — громадянських прав. Покарання відбував на вугільних шахтах у Московській області та в Республіці Комі.

Із заслання повернувся 1958 року. Оселився у Станіславі, тепер — Івано-Франківськ. Працював бухгалтером у виробничому об'єднанні «Прикарпатліс». 1989 року став членом культурно-наукового товариства «Рух». 

1991 року організував Товариство політичних в'язнів і репресованих. За рік із дивізійником Володимиром Малкошем створив Братство колишніх вояків «Галичини». Щороку 28 квітня святкував день створення дивізії «Галичина».

У 2017 році отримав звання почесного громадянина Івано-Франківська. 

Михайло Мулик написав вісім книжок про український визвольний рух.

Помер 25 січня 2020 року в місті Івано-Франківськ. 27 січня 2020 року в Івано-Франківську відбулось прощання з Михайлом Муликом в Будинку смутку, що на вулиці Ребета, на яке зібралися рідні, близькі, представники влади та усі небайдужі містяни. Похований 28 січня 2020 року в Івано-Франківську на Алеї слави. Похоронне Богослужіння відслужив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Кир Володимир.

Осип Сорохтей

Осип Сорохтей

Осип-Роман Йосафатович Сорохтей (* 28 лютого 1890 с. Баранівці (Баранчичі), Самбірський район, Львівська область — † 28 листопада 1941, Станіслав, тепер Івано-Франківськ) - український маляр, графік, карикатурист, педагог.

Біографія

Його батько, чех Сорхтей, потрапив в Галичину як залізничник. Мати - полька за національністю.

Після його народження родина переїхала в Станислав. Невдовзі батько загинув на роботі. Осип ріс без тата у Станиславі.

Ще змалку використовував кожну можливість для малювання. Навіть тікав зі школи на передмістя до свого учителя — невдалого художника-маляра, втім найкращого вихователя.

1910 - закінчив учительську семінарію у Станіславі.

Василь Вишиваний

Василь Вишиваний

Вільгельм Франц фон Га́бсбург-Ло́трінґен (Васи́ль Вишива́ний) (нім. Wilhelm Franz von Habsburg-Lothringen) (* 10 лютого 1895, м. Пула, Хорватія — † 18 серпня 1948, м. Київ) — український військовий діяч, політик, дипломат, поет, австрійський архікнязь (ерцгерцог), полковник Легіону Українських Січових Стрільців. Вільгельма Габсбурга знали в Україні як Василя Вишиваного, під ім'ям, яке йому дали українські вояки під час Першої Світової Війни. Він вважався одним з неофіційних претендентів на український трон в разі утворення монархічного ладу. Хоча він сам офіційно ніколи не проголошував свої наміри бути українським монархом і навіть не мав до цього можливостей, Василь прославився своїми військовими та дипломатичними здібностями, поезією і любов'ю до України.

Роман Гурик

Роман Гурик

Гурик Роман Ігорович (м. Івано-Франківськ, 02.10.1994 — 20.02.2014) поспішав пізнавати світ, відвідувати нові місця, зустрічати цікавих людей, відчувати найрізноманітніші емоції, дружити, кохати, веселитися. Він не встиг тільки одного — пожити...

Кеди, вузькі штани, сорочка в клітинку, піджак або пальто, кава з кавомату, навушники у вухах і музика під настрій — нічним містом гуляє юнак. Він прагне свободи, самоствердження, осмислення чогось глобального. Стіни квартири обмежують, а велика родина — залишає крихітний шанс зостатися на самоті зі своїми думками. Ніч рятує. Роман полюбляв нічний спосіб життя. Батьки не заперечували, оскільки через свій ще зовсім молодий вік, чудово розуміли сина.