Сахнік Станіслав Сергійович, народився 29 грудня 1999 року в селі Хриплин, Івано-Франківського району, Івано-Франківської області. Українець, громадянин України.

Навчався в школі № 21 в м. Івано-Франківьку, після 7 класу вступив до Прикарпатського військово-спортивного ліцею, в якому навчався до 2017 року.

В 2019 році став студентом Львівської національної академії сухопутних військ Петра Сагайдачного, де і здобув вищу спеціальну освіту- офіцер тактичного рівня за спеціалізацією: Управління діями підрозділів танкових військ.

У 2021 році брав участь у військовому параді до 30-ї річниці Незалежності України.За що має відзнаку.

На третьому курсі, з перших днів війни брав безпосередню участь в звільненні Києва в складі зенітно-танкової роти. Після чого отримав посвідчення учасника бойових дій.І відзнаку Академії Сухопутних Військ «За взірцевість у службі »

Закінчив академію в лютому 2023 року та став на захист держави у складі 31 окремої механізованої бригади на посаді командира 1 взводу.

Лейтенант 31 бригади 1 танкової роти, командир 1 танкового взводу.

Загинув 05.06.2023 під час виконання обов’язків військової служби при захисті Батьківщини, поблизу н.п. Рівнопілля Волноваського району Донецької області.

Посмертно нагороджений «Орденом Богдана Хмельницького »||| ступеня.Нагородами «За честь і звитягу »,»Почесний громадянин Івано-франківська »

Кадук Тарас Романович народився 23 серпня 1997 року у місті Івано-Франківську.

Навчався у ліцеї № 21. Здобув фахову освіту в Івано-Франківському професійному будівельному ліцеї за спеціальністю «столяр будівельний, паркетник».

Свою військову службу Тарас розпочав у 2017 році, коли став до лав Збройних Сил України. Проходив службу, здобув звання старшого солдата.

Після повернення до рідного Івано-Франківська працював водієм, а згодом деякий час працював за кордоном.

У 2022 році Тарас одружився з коханою Тетяною. Згодом у подружжя народився син Євген, якого Тарас безмежно любив.

Він цінував життя, мріяв про щасливе майбутнє, захоплювався баскетболом, брав участь у змаганнях, чудово грав на гітарі. Був життєрадісним, щирим, чесним і товариським хлопцем, якого любили всі, хто його знав.

У квітні 2024 року Тарас Кадук став на захист своєї Батьківщини, ставши до лав 25-ї окремої повітрянодесантної бригади.

Проходив службу на посаді молодшого сержанта, командира бойової машини — командира парашутно-десантного відділення.

7 вересня 2024 року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новогродівка Покровського району Донецької області, Тарас загинув унаслідок ворожого вибуху.

Він до останнього залишався вірним присязі та відданим своїй Батьківщині.