Денис Білошицький народився 20 липня 1990 р. в м. Івано-Франківськ. Батько, Дмитро Васильович Білошицький - Військовий, старший прапорщик, який з 1981 р. працював техніком з ремонту літаків на аеродромі в Івано-Франківську. Мама, Білошицька (Миленівська) Ольга Олександрівна, Працювала вихователем в дитячому садочку, потім кондитером.

Дмитро відвідував дитячий садочок «Кристалик» у Івано-Франківську.

У 1997 р. Денис пішов у перший клас Івано Франківської загальноосвітньої школи-інтернат І–ІІІ ступенів №. У школі найбільше полюбляв математику.

У 2005 р. після закінчення 9-го класу одержав свідоцтво про базову середню освіту.

З 01 вересня 2005 р. Денис вступив у Державний професійно-технічний навчальний заклад «Івано-Франківське вище професійне училище сервісного обслуговування техніки» на спеціальність «Електротехніка з ремонту та обслуговування лічильно-обчислювальних машин». Там він навчався до 30 червня 2008 р. 

У 2008 р. Денис одержав диплом кваліфікованого робітника за професією електромеханіка з ремонту та обслуговування лічильно-обчислювальних машин.

З 01 вересня 2008 р. до 30 червня 2010 р. Денис продовжував навчання у ВРУ-СОТ для здобуття неповної вищої освіти. Воно завершилось проходженням навчання на ПП «Амелія» при училищі, за результатами якого йому було видано свідоцтво про присвоєння кваліфікаційного рівня з робітничих професій, зокрема присвоєно шостий розряд із професії «Електромеханік з ремонту та обслуговування лічильно-обчислювальних машин».

Навчаючись у ВПУ-СОТ упродовж 2005–2010 рр., Денис долучався до заходів, які проводив Івано-Франківський міський центр дозвілля дітей та юнацтва за місцем проживання, зокрема його дитячо-юнацький клуб «Гарт», що розташований на вулиці Довженка. Так, у 2005 р. він посів ІІ місце у змаганнях із шахів, а у 2006 р. – ІІ місце з настільного тенісу.

З 04 листопада 2010 р. до 10 травня 2011 р. Денис працював майстром з ремонту двигунів у виробничому підрозділі Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайко», м. Івано-Франківськ.

10 травня 2011 р. Денис був звільнений із займаної посади у зв’язку із призовом на військову службу. На ній він перебував з 12 травня 2011 р. до 21 травня 2012 р. Служив у Кримському з’єднання повітряних сил ЗСУ, у Севастополі. Був рядовим. Здобув військово-облікову спеціальність «Оператор командних пунктів».

Повернувшись з військової служби додому в Івано-Франківськ, Денис 05 вересня 2012 р. був прийнятий на посаду майстра виробничого навчання Івано-Франківського вищого професійного училища сервісного обслуговування техніки. Тут він працював до 23 вересня 2016 р., допоки не звільнився за власним бажанням.

За час роботи у ВПУ-СОТ Денис у 2013 та 2014 р. нагороджувався грамотами за сумлінну працю в системі професійно-технічної освіти.

З 01 вересня 2013 р. вступив до Національного університету «Львівська політехніка» на заочне відділення. 30 червня 2016 р. одержав диплом бакалавра із системної інженерії.

В умовах розгортання російсько-української війни з 2014 р., 12 березня 2015 р. Денис був призваний на військову службу по мобілізації. Проходив її при Івано-Франківському міському військовому комісаріаті. Був на посаді старшого солдата. 22 вересня 2016 р. звільнився з військової служби після закінчення строку контракту, укладеного на пів року. Нагороджений грамотою за сумлінне виконання службових обов’язків, самовідданість військовій службі, високий рівень військової підготовки та зразкову військову дисципліну. 

З 14 жовтня 2016 р. до 08 жовтня 2017 р. Денис перебував на обліку Івано-Франківського міського центру зайнятості. 10 жовтня 2017 р. він був прийнятий на роботу на посаду комплектувальника у Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІАМЕБ». 12 лютого 2018 р. він звільнився із займаної посади за згодою сторін. Виробивши документи, поїхав на роботу в Чехію. 

У 2021 р. почав виробляти документи на роботу до Німеччини. 25 лютого 2022 р. мав зі Львова туди виїхати. Але не зміг, оскільки напередодні, 24 лютого, розгорнулось повномасштабне російське вторгнення в Україну. 10 березня 2022 р. без повістки пішов до Івано-Франківського територіального центру комплектування і соціальної підтримки. Спочатку два місяці перебував у роті охорони 382 при ТЦК і СП.

У травні 2022 р. Денис перейшов на службу в Коломию у військову частину А 4267. Був старшим солдатом 1 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».

З 20 червня 2022 р. він перебував в районі м. Бахмут, де брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування російської збройної агресії в Донецькій та Луганській областях. Мав позивний «Білий». Спочатку перебував на другій лінії оборони, де копав шанці. Восени 2022 р. його почали на тиждень переводити на нульову лінію оборони. Був випадок, коли на позиції, де стояв Денис, увечері вийшов росіянин, якого було взято в полон та відправлено на допит. Часто йому приходилось витягувати з поля бою поранених. Сам одержав контузію. Також Денисові було доручено учити поведінки на нульовій лінії оборони новоприбулих мобілізованих. Товариші по службі відзначали такі його риси, як доброта, безвідмовність. Казали, що друзів можна мати багато, але таких як Денис – одиниці.

Денис Білошицький загинув 05 лютого 2023 р. біля с. Миколаївка Бахмутського району. Йому було наказано у складі групи з чотирьох чоловік увечері забрати тіло вбитого українського військовослужбовця. Він як старший групи йшов першим і потрапив під снайперський вогонь. Перша куля влучила під коліно. Коли він падав, снайпер другою кулею вцілив через бік у саме серце. Від несумісних з життям травм Денис помер. Того ж вечора про це повідомили родину. Він загинув за Україну і за всіх нас.