Івано-Франківськ - місто героїв

Микола Котко

Микола Котко
Котко Микола Володимирович народився  22 травня 1999 року у місті Івано-Франківську. Навчався у загальноосвітній школі № 21.

Останні пʼять років проживав і навчався у Відні (Австрія) та не витримувало його чоловіче серце спостерігати, як ворожа нечисть плюндрує та знищує його рідну Землю і, не вагаючись приймає рішення боронити її. 

Єдиний син у мами, колишній вихованець школи-садочка N 8, учень загально-освітньої школи 1-3 ступенів N 21 м. Івано-Франківська,  студент Івано-Франківського Фінансово-комерційного кооперативного коледжу ім С. Граната (за спеціальністю технік-програміст), студент Віденського Університету (факультет журналістики), солдат-штурмовик, гранатометник третього штурмового відділення, другого штурмового взводу, другої штурмової роти, першого штурмового батальйону, третьої окремої штурмової бригади, вч а4638 , що діє за принципами легендарного полку «Азов», Ангел на Землі, а тепер і Ангел на небі.

Загинув захисник України 4 липня 2023 року біля міста Бахмут Донецької області.

Петро Грицюшко

Петро Грицюшко

Грицюшко Петро Романович народився 11 липня 1996 року у місті івано-франківську. У 2003 році пішов у перший клас до загальноосвітньої школи номер 21. У школі добре навчався та грав у баскетбол. Після закінчення дев'ятого класу школи вступив на навчання у Івано-Франківський професійний ліцей автомобільного транспорту та будівництва, де здобув професію "штукатур, лицювальник-плиточник".


Після закінчення ліцею по професії так і не працював. Влаштувався на роботу у фірму "Єврокомфорт ІФ" монтажником системи вентиляції.


У вільний від роботи час любив їздити на рибалку або малювати, хоча художником він не був, для нього це було як хобі.


У 2021 році одружився з Мар'яною, разом прожили сім місяців.


Коли розпочалось повномасштабне вторгнення росії він одним із перших пішов захищати Батьківщину. До цього Петро не служив у лавах Збройних сил України. Проходив навчання у 356 навчальному артилерійському полку артилерійської частини 184 навчального центру сухопутних військ Збройних сил України.


13 березня 2022 року отримав звання старший солдат. З травня 2022 року продовжив службу у 65 окремій механізованій бригаді солдатом обслуги другого самохідного артилерійського відділення першого самохідного артилерійського взводу третьої самохідної артилерійської батареї другого самохідного артилерійського дивізіону.


3 серпня 2022 року брав участь у бойових діях на Запорізькому напрямі.


Загинув захисник 19 вересня 2023 року виконуючи бойове завдання у місті Оріхів Запорізької області.

Іван Солтисік

Іван Солтисік
Солтисік Іван Петрович народився 15.11.1997 р. в с. Глибока Коломийського р-ну Івано-Франківської області в сім’ї працівників, українець, неодружений.

Освіта:

В 2013 році закінчив 9 класів Івано-Франківської ЗОШ І-ІІІ ст. №10, м. Івано-Франківськ.

З 01.09.2013 по 30.06.2017 навчався в Івано-Франківському коледжі Державного вищого навчального закладу Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника за спеціальністю «Правознавство», здобув кваліфікацію «Юрист» за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст».

Служба в ЗСУ:

З 26.10.2017 по 21.11.2017 проходив курс молодого бійця в 199 навчальному центрі Десантно-штурмових військ ЗСУ. В навчальному центрі здійснив перший ознайомчий стрибок з парашутом.

З 21.11.2017 по 09.04.2019 проходив службу у в/ч А0284 м. Львів, де за період служби здійснив ще три стрибки з парашутом.

Служба в Службі судової охорони:

З 22.11.2019 по 15.02.2021 проходив службу в територіальному управлінні Служби судової охорони у Івано-Франківській області. 

Досягнення:

Призер чемпіонатів Івано-Франківської області з Дзюдо та Самбо серед юнаків.

Призер Відкритого чемпіонату Івано-Франківської області з Ушу в розділі Саньшоу.

Призер Відкритих турнірів з Міксфайту та Фріфайту.

Призер 2-ого етапу Кубка України з Кунгору в розділі Сальда.

В 2013 році присвоєно спортивний розряд «Кандидат в майстри спорту України» з Кунгору в розділі Сальда.

В 2019 році став чемпіоном чемпіонату Десантно-штурмових військ ЗСУ.

В 2020 році став чемпіоном Служби судової охорони з рукопашного бою.

З початку повномаштабного вторгнення російської федерації мобілізувався до 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс». Був розвідником 108 окремого гірсько-штурмового батальйону.

07.11.2023 року загинув внаслідок мінометного обстрілу під час виконання обов’язків військової служби при захисті Батьківщини у Куп’янському р-ні Харківської області.

Нагороджений Орденом «За мужність» ІІ ступеня.

Віктор Вовчук

Віктор Вовчук

Вовчук Віктор Борисович народився 12 березня 1971 року в місті івано-Франківську.


Впродовж 1978-1986 рр навчався в Івано-Франківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 17.


Згодом закінчив навчання в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу.

 

Захисник мобілізований у Збройні Сили України у квітні 2022 року.


Сержант Вовчук Віктор Борисович, позивний "Вовк" - командир відділення розвідувального взводу, загинув 18 червня 2023 року, під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Роботине Запорізької області.


Нагороджений медаллю "За поранення" та відзнакою "Козацький хрест за бойові заслуги".

Юрій Дякун

Юрій Дякун
Дякун Юрій Романович народився в м.Івано-Фоанеівську 12 квітня 1978 року,де навчався і проживав.З 2014 року почав активно займатися волонтерською діяльністю,неоднаразово їздив в зону АТО/ООС.
24 лютого 2022 року,від початку повномащтабного вторгнення,Юрій повернувся з-заклрдону і вступив добровольцем до лав Національної Гвардії України де прслужив рік.
Згодом попросив перевести його у гарячу точку боронити Батьківщину.
Життя Юрія обірвалося 26 березня 2023 року під час мінометного обстрілу у селищі Шипилівка на Луганському напрямку.
Юрій був сміливим,вольовим,мужнім.
У Юрія залишилася дружина Анна,мама Марія,сини Станіслав і  Микола,велика і дружня род ина.
Вічна пам'ять Герою України.Слава Україні Героям Слава.