Михайло Гончар загинув у День народження свого сина, а сьогодні - він святкував би свій День народження...

На фасаді Ліцей 7 Івано-Франківської міської ради відкрили пам`ятну дошку загиблому Захиснику України Михайлу Гончару.

Михайло Гончар - старший оператор авіаційних безпілотних комплексів 10 окрема гірсько-штурмова бригада «Едельвейс»

Коли розпочалось повномасштабне вторгнення росії в Україну Михайло Гончар самостійно в той же день, 24 лютого 2022 року, пішов до військкомату. Вже 25 лютого 2022 року він з побратимами виїхав за захист міста Києва.

Попри свій вік Михайло Гончар гідно стояв пліч-о-пліч з добре вишколеними бійцями 10 окрема гірсько-штурмова бригада «Едельвейс».

Він був справжнім патріотом України, чуйною та щирою людиною!

Вічна слава Герою!

Слава Україні!

Це вже третя пам`ятна дошка загиблим Захисникам України на фасаді навчального закладу.

Роман Мельникович народився 27 серпня 1986 р. в Івано-Франківську. Навчався тут, в школі № 6 імені Івана Ревчука. Закінчивши школу поступив вчитись на столяра.

Військову службу проходив у Хмельницькій області. Після військової служби пішов працювати. Він завжди любив рух, кермо, дорогу. Тому переважно працював водієм. Одна з таких робіт була на Івано-Франківському хлібокомбінаті, де і познайомився з майбутньою дружиною.

В 2013 році одружився. Став важливою підтримкою для дружини Тетяни. В 2015 році у сім`ї народилась донечка Вікторія. Жили добре та спокійно допоки не почалось повномасштабне вторгнення росії.

Сім`ї Роман сказав, що ховатись від армії не збирається, і якщо призвуть, то піде обов'язково. 28 серпня 2022 року він став на захист України.

Загинув Роман 12 листопада 2022р. біля населеного пункту Новомихайлівка на Донеччині.

Вічна пам`ять Захиснику України!

На фасаді ліцею ім. Миколи Сабата відкрили пам‘ятну дошку лейтенанту Василю Стефанишину - захиснику України, командиру мінометного взводу 102 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ ім. полковника Дмитра Вітовського.

«Він жив чесно, був доброю дитиною. Цей день пам‘ятний для мене, як для мами. Та й для нас всіх, дякую всім, хто сьогодні прийшов вшанувати Василя. Хочу, щоб ця пам‘ять залишилась», - каже мама полеглого воїна Лариса Стефанишин.

Докладемо максимум зусиль, щоб вшанувати Героїв нашої громади усіма можливими способами. Бо це не статистика війни, це відважні воїни, сильні особистості, які ціною власного життя боронили рідну землю та наше майбутнє.

Дякую побратимам Василя за захист, низько вклоняюсь. Прошу про молитву за всіх полеглих та за здоров’я наших оборонців. Також закликаю не зменшувати допомогу війську, бо перемога ще не настала.

Вічна пам‘ять та шана нашим Героям!

На фасаді Ліце. №21 імені Євгена Коновальця Івано-Франківської міської ради відкрили чотири пам'ятні знаки загиблим захисникам України.

- Андрій Гнип – молодший сержант Мукачівського прикордонного загону ім. героїв Карпатської Січі.

- Артем Лотвін – старший механік-водій 8-го батальйону 10-ї гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».

- Назар Фоменко – старший солдат 102-ої окремої бригади територіальної оборони ім. полковника Дмитра Вітовського.

- Володимир Цуканов — навідник штурмової роти військової частини Т0950 ДССТ.

Вічна памʼять нашим Героям!

Івано-Франківська міська рада продовжує реалізацію програми "Івано-Франківськ - місто героїв". Програма передбачає вшанування загиблих Захисників України шляхом встановлення інтерактивних анотаційних дощок, на яких міститься спеціальний код посилання на вебсайт із повною біографічною довідкою про героїв.

Сьогодні на фасаді Ліцею № 20 було встановлено дві пам'ятні дошки випускникам, що у свій час стали на захист Батьківщини.

Сергій Мороз, позивний «Фрост» - військовий капелан, парамедик у Медичний батальйон Госпітальєри , волонтер. У січні 2015 р. увійшов до складу медичного батальйому УДА - «Госпітальєри», як водій-парамедик, капелан. З 2016 по 2017 роки був старшим інструктором вишкільного центру батальйону.  Увесь цей час Сергій працював на першій лінії - селища Широкіно, Піски (Донецька обл), де і був травмований. Опісля був змушений припинити активні ротації та зайнятися волонтерством.  

Руслан Бережний, позивний «Маестро» - гранатометник 109 окремого батальйону 10 окрема гірсько-штурмова бригада «Едельвейс».  У 2014 році, записавшись до 5-го добровольчого батальйону «Прикарпаття», він вирушив боронити свою Батьківщину у зону АТО, а після розформування рідного батальйону продовжив службу у складі 15 батальйону 128-ї гірсько-піхотної бригади. На фронті був гранатометником, а у вільний від боїв час піднімав бойовий дух своїх побратимів грою на гітарі, за що отримав позивний «Маестро».

Рано-вранці 24-го лютого Руслан був у військкоматі, де його зарахували до 109-го окремого гірсько-штурмового батальйону Коломийської 10-ї гірсько-штурмової бригади. Загинув Руслан Бережний 22 березня у Київський області поблизу с. Слобода Кухарська.

Вічта та світла пам`ять усім загиблим Захисникам України!

Слава Україні! Героям слава!