Івано-Франківськ - місто героїв

Пам’ятаємо кожного і кожну, хто віддав своє життя заради життя України!

П’ятниця, 26 квітня 2024
Пам’ятаємо кожного і кожну, хто віддав своє життя заради життя України!
Сьогодні, у селі Угорники, на фасаді Івано-Франківської спеціальної школи відкрили та освятили памʼятну дошку Захиснику  Ігорю Лудчаку.

Проходячи повз неї, ми завжди будемо нагадувати собі, якою ціною здобувається наша ПЕРЕМОГА! 

Цей молодий хлопець не був військовозобов'язаним, оскільки був під опікою Івано-Франківської спеціальної школи, але він самостійно, за власним бажанням став на захист батьківщини. Його сім'єю були вчителі, однокласники та друзі. Ігор взяв на себе відповідальність за майбутнє своєї країни, віддавши себе на службу державі.

Ігор Лудчак воював у 50 полк імені полковника Семена Височана Національної гвардії України. Він мав звання старший солдат. 03 березня 2023 року, виконуючи бойові завдання поблизу села Шипилівка Луганської області і рятуючи життя побратима, Ігор загинув. 

Загиблого франківського нацгвардійця Ігоря Лудчака нагородили орденом «За мужність» III ступеня.

Вічна памʼять та слава Герою!

На фасаді ліцею №19 відбулось відкриття анотаційної дошки загиблому захиснику України - Андрію Кудлі.

Четвер, 11 квітня 2024
На фасаді ліцею №19 відбулось відкриття анотаційної дошки загиблому захиснику України -  Андрію Кудлі.
Він віддав своє життя, борючись за незалежність та безпеку нашої країни на фронті.

Кудла Андрій з початком повномасштабного вторгнення добровільно вступив спочатку в територіальну оборону, а потім і до лав Збройних Сил України. Він служив у легендарній 10 окрема гірсько-штурмова бригада «Едельвейс» . Спочатку був навідником, потім був переведений до піхоти, ставши командиром мінометного відділення.

Загинув герой 05.10.2022 року внаслідок артобстрілу поблизу села Васюково, що біля Бахмута.

Був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно.

Привітним, веселим, життєрадісним, безвідмовним, завжди готовим прийти на допомогу  – саме таким його  запам’ятають.

Спільно давайте пам'ятати, вшановувати і продовжувати віддавати належне тим, хто пішов від нас.
Вічна пам'ять тим, чиє життя припинилося, але живе в наших серцях та спогадах. 
Слава і вічна пам’ять Герою! 

На фасаді Ліцею № 10 відкрили дві анотаційні дошки полеглим Героям - Андрію Чепілю та Олегу Паркулабу.

П’ятниця, 5 квітня 2024
На фасаді Ліцею № 10 відкрили дві анотаційні дошки полеглим Героям - Андрію Чепілю та Олегу Паркулабу.
Андрій Чепіль в перші тижні російського вторгнення отримав повістку і, не вагаючись, пішов до ТЦК. Боронив рідну землю під Ізюмом та Куп’янськом. 

Перевівшись у 47 Штурмову Бригаду «Маґура», отримав посаду командира та головного сержанта взводу, також отримав позивний - «Кріс». 28 червня разом із групою не повернувся із бойового завдання біля с. Роботине.
Олег Паркулаб 15 вересня 2022р. був зарахований до складу ЗСУ у званні старший лейтенант. 

Воював у складі полку спеціального призначення «Азов» на посаді командира третього штурмового взводу другої штурмової роти другого штурмового батальйону з позивним «Каскадер». З 24 січня 2023 року вважався зниклим безвісти, а з 14 березня стало відомо, що Олег загинув при виконанні бойового розпорядження, прикриваючи своїх побратимів на Бахмутському напрямку Донецької області.

Наш обовʼязок - ніколи не забувати тих, хто віддав найцінніше, що у них було - життя, за нашу свободу та безпеку!

Хай свічка згасне, але памʼять не згаса!

Вічна памʼять та слава полеглим Героям!

«Чекайте нас з перемогою! Перемога буде за нами» - з цими словами Олександр пішов на фронт.

Вівторок, 2 квітня 2024
«Чекайте нас з перемогою! Перемога буде за нами» - з цими словами Олександр пішов на фронт.
На фасаді Ліцею №15 відкрили та освятили анотаційну дошку Герою - Олександру Талімонову.

З початком повномасштабної війни Олександр добровільно пішов боронити нашу Україну, казав, що мусить йти вже, адже треба людей на фронті.
Служив старшим розвідником у 7 Окремому Стрілецькому Батальйоні, Взвод Розвідники Збройних сил України.

Загинув 15 вересня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі села Пристін Харківської області. 
Група потрапила під мінометний обстріл, Олександр отримав уламкове поранення в серце та легені.

Він був справжнім патріотом України, любив та цінував нашу державу і ніколи не мав думки кудись виїхати, адже Україна завжди йому подобалась та була у нього в серці.

Вічна памʼять Герою!

Віталій Мерінов - Захисник України, майстр спорту з боксу, Заслужений майстр спорту України, чотириразовий чемпіон світу з кікбоксингу, громадський та політичний діяча, доброволець 50 полк імені полковника Семена Височана Національної гвардії України

П’ятниця, 29 березня 2024
Віталій Мерінов - Захисник України, майстр спорту з боксу, Заслужений майстр спорту України, чотириразовий чемпіон світу з кікбоксингу, громадський та політичний діяча, доброволець 50 полк імені полковника Семена Височана Національної гвардії України

Усе своє життя Віталій Мерінов віддав боротьбі – спочатку боротьбі на спортивній арені, згодом боротьбі у громадському житті, а в кінці - боротьбі з ворогом на полі бою!


Сьогодні, на фасаді Ліцею №15, відкрили та освятили анотаційну дошку Віталію Мерінову - українському громадському діячеві, доровольцю, військовослужбовцю, Нацгвардійцю, учаснику російсько-украінської війни, майстру спорту з боксу, чотириразовому чемпіону світу з кікбоксингу. Віталій Мерінов – це приклад справжнього патріота, людини, яка завжди стоїть на захисті своєї країни та її гідності. Він не тільки захищав Україну зброєю, але й своїм прикладом надихав та мотивував інших. Віталій не чекав на слушну нагоду і пішов воювати з першого дня повномасштабного вторгнення росії в Україну. Служив старшим солдатом у 50-у полку імені полковника Семена Височана Національної гвардії України. Загинув Герой 31 березня 2023 року.


Віталія Мерінова нагороджено:

Відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції» 2015 рік;

Нагрудним знаком «За зразкову службу ВВ МВС» ІІ ступеня;

Нагрудним знаком «Спецназ ВВ МВС» ІІ класність 2013 рік;

Нагрудним знаком «За доблесну службу»

Орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).


Немає нічого важливішого, ніж життя людини, а життя, яке віддане за свою Батьківщину, набуває величного сенсу.

Ми вдячні Віталію за його невтомну працю, за його відданість і мужність. Його ім'я завжди буде жити в наших серцях, а ця дошка стане свідченням вічної пам'яті про його величні звершення.