Івано-Франківськ - місто героїв

Герої не вмирають!

Четвер, 8 лютого 2024
Герої не вмирають!
Сьогодні, 08 лютого, відбулося відкриття анотаційних дощок - Віталію Дутчаку, Олегу Дзюбці, Богдану Долішньому!

Дутчак Віталій в серпні 2022 року вступив добровольцем до складу 102 окремої бригади територіальної оборони. Захищав Батьківщину на Запорізькому напрямку в районі населеного пункту Гуляйполе. Віталій проявив себе справжнім воїном, людиною слова, зразком незламності та міцності духу. Вже через декілька місяців служби став на посаду командир роти та звання Капітана. За час служби був нагороджений відзнаками: «За бойову звитягу», «За честь і звитягу» та почесним нагрудним знаком Головокомандувача Збройних Сил України «Срібний хрест».  

Все своє життя Віталій був гідним прикладом для оточуючих. Загинув 6 квітня 2023 року внаслідок ворожого авіаудару в районі населеного пункту Гуляйполе, Пологівського району, Запорізької області.

Долішній Богдан пішов добровольцем захищати свою Батьківщину. 03 квітня 2022 розпочав навчання в рідному місті у складі військової частини А7091 та став головним сержантом-командиром 1 кулеметного відділення кулеметного взводу 2 стрілецької роти військової частини А7091. Через деякий час, поїхав на навчання у місто Львів, після чого,  розпочалась серйозна служба в місті Харків, точніше в області. Перебував він там половину служби також там получив нагороду «за особливу службу 3 ступеня», а згодом поміняли локацію на Донецьку область с.Колодязь. 03 березня 2023 неподалік  села Невське Луганської області під час виконання військових обов’язків Богдан трагічно та героїчно загинув.

Після смерті сім’ю нагородили нагородою Богдана відзнакою посмертно за честь і звитягу!

Дзюбка Олег служив у 109-му батальйоні 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Обіймав посаду старшого стрільця.
Він був дуже позитивною людиною, завжди була посмішка на обличчі. Він був дуже сміливим, його не зламало жодне поранення, він щоразу знову йшов у бій».

Загинув Олег 17 лютого 2023 року у бою з окупантами біля села Роздолівка Донецької області.
Поховали захисника на Алеї Слави в селі Чукалівка на Івано-Франківщині. 

Володимир Дутчак, Віталій Мерінов, Олександр Талімонов, Ярослав Ксьонжик, Віталій Дутчак, Богдан Долішній, Олег Дзюбка - їхні душі спочивають у вічному спокої, а вони, як справжні герої, залишаються живими в наших серцях та пам'яті. 
Вічна слава полеглим Героям! 

НІКОЛИ НЕ ЗАБУДЕМО!

Неділя, 28 січня 2024
НІКОЛИ НЕ ЗАБУДЕМО!
НІКОЛИ НЕ ЗАБУДЕМО…

Відкрили та освятили анотаційну дошку в памʼять про Захисника Тараса Процаха !

Тарас був світлою, доброю та надзвичайно талановитою людиною. 
Навчався в Італії, у школі мозаїки. Прикрашав церкви у різних країнах, а згодом і у нашому місті, останнім його проєктом була мозаїка в монастирі УГКЦ Студійського уставу «Святого Антонія Печерського». Але мозаїка була завершена без його участі, з початком повномасштабного вторгнення він вступив до лав ЗСУ…
Добровільно пішов на захист нашої держави. Був призначений водієм-заправником першого відділення автомобільного взводу підвозу пального військової частини А4056.
Загинув 7 вересня 2022 року внаслідок вибухової травми, несумісної із життям...

Наш обовʼязок - ніколи не забувати тих, хто віддав найцінніше, що у них було - життя, за нашу свободу та безпеку!

Вічна памʼять та слава полеглим Героям! 

ГЕРОЇ НАЗАВЖДИ У НАШІЙ ПАМʼЯТІ…

П’ятниця, 26 січня 2024
ГЕРОЇ НАЗАВЖДИ У НАШІЙ ПАМʼЯТІ…
Сьогодні у Центр патріотичного виховання учнівської молоді ім. Степана Бандери відкрили та освятили пам'ятні дошки Захисникам - Олександру Кузьменку та Ігорю Пилипку , які знову і знову будуть нагадувати нам про війну, про людське горе.

Олександр Кузьменко був світлою та чесною людиною, тим, хто завжди прийде на допомогу, люблячим батьком та чоловіком. Його побратими пишаються своїм командиром та говорили: «Як би не Ком – це позивний Олександра, нас не було б,  він тримав нас усіх, ми вдячні йому за вірність і честь, таких людей дуже мало...
3 03.04.2022 року Старший лейтенант Командир розвідувальної роти ім. О. Кузьменка воєнна розвідка України військова частина А7039.
Загинув 15.04.2022 року на території Донецької області при виконанні бойового завдання на полі бою.

Ігор Пилипко, добровільно вступивши до військової частини А7135 м. Надвірна, почав свій шлях як кулеметник. В липні Захисника було переведено до саперного відділення інженерно – саперного взводу на посаду сапера зі званням старший сержант.
22 липня 2022р, о 5 год ранку, ворожа ракета обірвала життя Ігоря та його побратимів у с. Успенівка.
Посмертно нагороджений медаллю «За заслуги перед Прикарпаттям», відзнакою міського голови «За честь і звитягу», почесною відзнакою Командира 76-го батальйону.
Ніколи не повинні ми втрачати з пам'яті тих, хто віддав найцінніше - своє життя. Пилипко Ігор, Кузьменко Олександр, Олег Куцин, Олег Вязовченко, Павло Підлужний. Для кожного з нас вони – ГЕРОЇ!

Вічна пам'ять тим, чиє життя припинилося, але живе в наших серцях та спогадах. 
Слава і вічна пам’ять Героям!

Герой Володимир Рошнівський назавжди у нашій пам'яті!

П’ятниця, 19 січня 2024
Герой Володимир Рошнівський назавжди у нашій пам'яті!
Останнім місцем його роботи було відновлення дитячого садочку «Подоляночка», однак з початком війни він добровільно став до лав Збройних сил України!

В Івано-Франківську відкрили та освятили анотаційну дошку, вшановуючи пам'ять ще одного Героя України - Володимира Рошнівського.

З початком війни Володимир добровольцем записався до Івано-Франківської територіальної оборони. Згодом, у званні старшого сержанта, його було призначено начальником взводу матеріального забезпечення частини А4221.
Володимир Рошнівський загинув 22 липня 2022 р. в результаті ворожого ракетного обстрілу в місті Апостолове Дніпропетровської області.

Вічна пам'ять тим, чиє життя припинилося, але живе в наших серцях та спогадах. 

Слава і вічна пам’ять Герою!

На фасаді будинку вул. Івана Миколайчука, 10А відкрили анотаційну пам'ятну дошку Героєві - Василю Матвіїву

П’ятниця, 12 січня 2024
На фасаді будинку вул. Івана Миколайчука, 10А відкрили анотаційну пам'ятну дошку Героєві - Василю Матвіїву
У червні 2022 року Василь Матвіїв пішов добровільно у 10 окрема гірсько-штурмова бригада «Едельвейс». Був водієм кулеметного відділення кулеметного взводу стрілецької роти стрілецького батальйону військової частини А4267. 5 місяців перебував у гарячих бойових точках України, а саме в Соледарі, Покровську, Кураховому.

Василь загинув поблизу населеного пункту Миколаївка Бахмутського району під час мінометно-артилерійського обстрілу, завданого військовими ворожими формуваннями російської федерації.

Нагороджений відзнакою «За честь і звитягу» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Сьогодні ми не лише вшанували пам'ять воїнів-героїв, а й знову нагадали собі про жахливу ціну війни та непоправні втрат. Василь Матвіїв та Віталій Сенюк, які віддали своє життя, залишають по собі сум, пам'ять і біль.... 

ВІЧНА СЛАВА ПОЛЕГЛИМ ГЕРОЯМ!!!
Нехай їхні душі спочивають у вічному спокої.