ГУЛЬ Андрій Ростиславович (15.04.1998 - 03.02.2023)

Солдат, пілот військових дронів, майстер номер обслуги 3 мінометного взводу, мінометної батареї, 78 батальйону, 102 бригади.

Загинув 03 лютого 2023 року внаслідок ворожого танкового обстрілу збройними формуваннями російської федерації в районі населеного пункту Зелений Гай Пологівського району Запорізької області. Смерть пов'язана з захистом Батьківщини.

Моклович Павло Романович народився 12 липня 2000 року. Проживав у місті Івано-Франківську.

Закінчив Івано-Франківську загальноосвітню школу № 24, згодом вступив у 21 училище, але потім вирішив служити в армії. 

Відслуживши пів року, підписав контракт, щоб залишитись в лавах Національної гвардії України.

Коли почалося повномасштабне вторгнення росії в Україну, з Івано-Франківської військової частини Павло перевівся у Вінницю та став захищати Батьківщину безпосередньо на полі бою у складі 14-ої бригади оперативного призначення імені Івана Богуна Національної гвардії України. Павло служив на посаді номера обслуги гранатометного відділення гранатометного взводу 1-го батальойону оперативного призначення військової частини 3028 Національної гвардії України. Захищав Україну від ворога у Запорізькій області.

Павло Моклович загинув 22 вересня 2023 року, під час виконання бойового завдання у с. Вербове Запорізької області, потрапивши під ворожий артилерійський обстріл.

Пащенюк Ігор Михайлович народився 09 жовтня1989 року в селі Тумир Галицького району Івано-Франківської області.

Але все життя він прожив у місті Івано-Франківську. Спочатку відвідував дитячий садочок №36 «Віночок». Потім навчався у загальноосвітній школі №24.

У 2004 році, після закінчення школи, вступив до вищого професійного училища №13, де здобув професію регулювальника радіоелектронної апаратури та приладів; електромонтера устаткування телефонного звʼязку. 

З вересня 2007 року починає працювати на цементно-шиферному комбінаті в с. Ямниця. В липні 2015 року звільнився і почав їздити на роботу за кордон. 

22 лютого 2023 року Ігор був мобілізований до лав Збройних сил України. Служив солдатом медичного відділення стрілецького батальйону № 419 військової частини А-4809.   

6 липня 2023 року, під час виконання бойового завдання, Ігор Пащенюк отримав важке поранення у Кліщіївці під Бахмутом. Лікарі боролися за його життя, але травми були надто тяжкими і 19 липня 2023 року Ігор помер у Київському військовому госпіталі. 

З ранніх років Роман вирізнявся чесністю, мужністю, наполегливістю та гострим відчуттям справедливості. Як старший син був опорою і підтримкою батькам, вірним другом і добрим порадником молодшому братові. Вірним, надійним, добрим чоловіком і захисником для дружини.

Навчався у Івано-Франківській загальноосвітній школі №11, здобув освіту «Викладач організатор масової фізичної культури» у Івано-Франківському коледжі Фізичного Виховання, отримав базову вищу освіту бакалавра «Фізичне виховання та спорт» у Івано-Франківському коледжі Фізичного Виховання, здобув ступень вищої освіти магістр «Освіта/Педагогіка» у Прикарпатському Національному Університеті ім. В. Стефаника.

У житті Романа велику роль відігравав спорт, з раннього дитинства займався спортивною гімнастикою у Спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву (СДЮСШОР) №1, а в подальшому займався Таїландським боксом «МУЕЙ-ТАЙ», здобувши кандидата майстра спорту України (КМС).

Проходив військову службу в Збройних Силах України у м. Запоріжжя. Любов та патріотизм до Батьківщини багато значило для Романа, його шлях воїна розпочався у 2014 р. з «Майдану», а далі не роздумуючи пішов добровольцем в «АТО», обороняючи цілісність нашої держави у складі  підрозділу «Айдар» 2 роки, повернувся додому. Та з перших днів повномасштабного вторгнення пішов добровольцем обороняти нашу державу, де був призваний до Сил Спеціальних Операцій (ССО) військової частини А-2772. Із честю, відвагою та гідністю разом із побратимами боронив цілісність України на Харківському, Херсонському, Запорізькому та Донецькому напрямках.

Під час виконання бойового завдання  26 березня 2023 р. від вибухової хвилі отримав поранення – акубаротравма, після операції та реабілітації повернуся захищати Батьківщину.

У 2016 р. Роман зустрів Олександру, молоді люди довго товаришували, а згодом стали парою та одружилися. Роман та Олександра були закохані та щасливі, будували майбутнє… залишилось багато нездійснених мрій… 24.03.2017 р. нагороджений почесною медаллю «Доброволець» Івано-Франківською міською радою, 03.02.2023 р. наказом міністра оборони України О. Резніков нагороджений нагрудним знаком «Знак пошани», у квітні 2024 р. нагороджений (посмертно) відзнакою міського голови Р. Марцінків «За честь і звитягу».

Загинув Корнута Роман Миколайович 14.02.2024 р. під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Авдіївка, Донецької області.

Янкович Ярослав Ігорович народився 9 червня 1992 року в м. Івано-Франківську. 

З 1998 по 2009 рік навчався у школі (нині – Ліцей №17), де здобув повну загальну середню освіту.

Після закінчення 11 класів вступив до професійного училища №3 в Івано-Франківську, яке завершив, отримавши спеціальність столяра художніх меблів. 

З перших днів повномасштабного вторгнення Ярослав став на захист України. Служив у 7-му окремому стрілецькому батальйоні, був відданим воїном і справжнім професіоналом.

Захисник України, старший стрілець-оператор 3-го стрілецького відділення 3-го стрілецького взводу 1-ї стрілецької роти в/ч А7091 героїчно загинув 14 лютого 2024 року біля села Невське Луганської області під час артилерійського обстрілу, віддавши своє життя за свободу та незалежність України. 

Вічна пам’ять Герою!