Хомчин Василь Дмитрович
Народився Василь Хомчин 7 жовтня 1983 року у мальовничому селі Жалибори Галицького району.
Згодом із батьками та братом переїхав жити в Івано -Франківськ .
У 1990 році поступив у 1 клас Івано – Франківської ЗОШ № 5, потім перевівся до ЗОШ №22, яку закінчив у 1998 році.
Літом на канікулах із братом їздив до дідуся і бабусі та до родичів у село Жалибори. Там був незамінним помічником для старших. Часто ходив до бабусі на роботу, вона працювала зоотехніком. З дідусем косив траву та допомагав поратися по господарству. Ще з дитинства любив робити досліди та експериментувати.
Василь гарно навчався у школі та після закінчення 9 класу вступив на державне відділення коледжу електронних приладів Івано – Франківського національно – технічного університету нафти і газу, спеціальність «конструювання, виробництво та технічне обслуговування виробів електронної техніки».
Після закінчення коледжу пішов на службу в армію, війська спецпризначення у м.Кіровоград.
У 2004 році померла мати, Василь тоді ще служив в армії. Для нього це була втрата найріднішої людини, адже він був для неї незамінним помічником у всіх домашніх справах. Після втрати матері старався підтримувати та допомагати батькові.
По закінченню служби , у 2005 році, працював у ТзОВ «Імперія» на посаді охоронника. З 2007 року Василь продовжує трудову діяльність у ТзОВ «Моноліт Транс Буд» на посаді «монтажник - вентиляційник».
У 2009 році Василь одружується із Вікторією. Це було кохання з першого погляду, яке тривало цілих 10 щасливих років. На протязі цих років молоді підтримували одне одного, робили все разом. У вихідні дні разом подорожували, прогулювались, і часто Василь готував на кухні щось смачненьке для своєї дорогої дружини Вікторії. Двоє були, як одне ціле.
У 2014 році з початку АТО залишив сім’ю , батька і брата Володимира та пішов захищати Україну. Воював у складі 80 Аеромобільної бригади ЗСУ. Був Кіборгом, захищав Донецький аеропорт.
Відзначений нагрудними знаками «Учасник АТО», «Військова доблесть», «За оборону Донецького аеропорту»
( 2015 рік).
Після АТО повернувся до цивільного життя та з повномасштабним вторгненням Росії на територію України Василь , будучи справжнім патріотом своєї землі, не вагаючись, став на захист своєї країни.
З 18 січня 2023 року воював у складі 82 окремої Десантно – штурмової бригади на посаді «командир відділення».
Під час артилерійського обстрілу 6 вересня 2023 року, в ході виконання бойового завдання – ведення штурмових наступальних дій у селі Вербове Запорізької області, Василь Хомчин загинув.
Похований на кладовищі у Дем’яновім Лазі 15 вересня 2023 року.
Нагороджений відзнаками – орденом «За мужність» ІІІ ступеня ( посмертно) 30 жовтня 2023 року, вручено рідним Василя Хомчина 28 лютого 2024 року , та відзнакою міського голови Р. Марцінківа «За честь і звитягу».
7 травня 2024 року рідним була вручена відзнака виконавчого комітету Івано – Франківської міської ради «Почесний громадянин міста».
Василь Хомчин любив життя, подорожі та активний відпочинок. Він був не тільки найкращим сином, братом і чоловіком, а ще був добрим, чуйним і навіть до незнайомих людей та подавав руку допомоги всім, хто зустрічався на його життєвому шляху.
Мав величезний авторитет серед бійців підрозділу, в якому проходив службу та з великою відповідальністю і самовіддачею виконував свій обов’язок , до останнього подиху боронячи свою землю від ворогів. Всім рідним, родичам, друзям , побратимам та знайомим його дуже не вистачає.
Пам'ять про Героя залишиться в серцях всіх, хто його знав.
