Народився 21 вересня 1979 року в м. Івано-Франківськ в сім’ї військового та вчительки.

В 1994 році закінчив спеціалізовану школу №11 м. Івано-Франківська. 1994-1998рр. навчався в Коледжі електронних приладів ІФДТУНГ на спеціальності «Радіоапаратобудування». Після закінчення коледжу вступив у Прикарпатський університет ім.В.Стефаника, де у 2003 році отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Фізика». 

З 2003 року працював інженером, а згодом завідувачем лабораторіями обчислювального центру Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. В 2005 році здобув другу вищу освіту за спеціальністю «Програмне забезпечення» в ІФНТУНГ.

2008-2015рр. працював інженером комп’ютерних систем в Івано-Франківській філії ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України.

2015-2019рр. – завідувач сектору в Івано-Франківській філії ДП «Національні інформаційні системи».

З 01.10.2020р. працював інженером в ТОВ Телерадіокомпанія «Діскавері».

В 2011 році одружився. У нього народилося двоє діток: дочка Вікторія (09.05.2013р.н.) та син Назар (20.10.2016р.н.).

Був яскравою і неповторною людиною. Здавалося, що Максим спішив жити повноцінним і насиченим життям. Захоплювався радіотехнікою, альпінізмом. Підкорив не одну гірську вершину. Не одноразово піднімався на Ельбрус, Пік Леніна, обожнював рідні Карпати. 

Працював волонтером Мальтійської служби допомоги. Був одним із засновників клубу радіоаматорів «Зелена хвиля». 2015 р. в складі добровольчого батальйону брав участь в АТО.

В 2016 році нагороджений медаллю «За гідність та патріотизм».

Максим був вірним і добрим другом, завжди приходив на допомогу. Мав сотні друзів по всій країні. Його оптимізм, почуття гумору та запальна енергія підтримувала друзів у багатьох важких ситуаціях.

Максим був добрим сином, вірним, люблячим і турботливим чоловіком, був найкращим у світі батьком для Вікусі і Назарика, їх він любив найбільше у світі, ними і для них жив.

Щасливе та мирне життя перекреслила війна. 24.02.2022р. вступив до лав Івано-Франківської ТРО на захист своєї Батьківщини. З 25 квітня 2022р. поїхав на схід (Запорізька обл.). В травні 2022 року отримав звання молодшого сержанта.

Загинув 28.06.2022р. під час виконання службового завдання в Запорізькій області захищаючи Україну від російської агресії. Максим віддав своє життя захищаючи найдорожче – своїх діток, родину, друзів, свою Україну!

Посмертно був нагороджений:

- Відзнакою міського голови м.Івано-Франківська “За честь та звитягу” (2022р.);

-Медаллю “ За заслуги перед Прикарпаттям” (2022 р.);

-Почесним нагрудним знаком “Сталевий хрест” Головнокомандувача Збройних Сил України (08.09.22р.)

Хотів Незалежної України для своїх дітей!