Івано-Франківськ - місто героїв

У пам`ять про педагога Петра Сусака

Середа, 5 лютого 2020
У пам`ять про педагога Петра Сусака
Cьогодні фасад ліцею №23 ім. Романа Гурика поповнився новою анотаційною дошкою. Її встановили в рамках програми «Івано-Франківськ – місто Героїв» Петру Сусаку.

Петро Сусак - почесний директор ліцею, громадський діяч, тричі депутат Івано-Франківської міської ради, викладач Прикарпатського національного університету.

На відкритті було доволі людно. Адже зібралися учні, вчителі, рідні. Традиційно завітав і міський голова Руслан Марцінків. Він наголосив, що встановлення анотаційних дощок – це один із способів зберегти пам’ять про тих людей, які творили місто. «Насправді, ця анотаційна дошка – це обов’язок пам’яті. І найперше – для нас. Адже такі постаті, як Петро Сусак творять місто, його історію, стають легендою. Тому єдине, що ми можемо зараз зробити – це виконати свій обов’язок: пам’ятати про своїх Героїв», - пояснив Марцінків.

«Мав нагоду з ним познайомитися. Я був директором ДЮПЦу і приходив до учнів 23 школи, щоб залучати їх у ПЛАСТ. А п. Петро – директором школи-ліцею. Так і познайомився з ним. І таким його пам’ятаю досі», - зізнався міський голова.
Детальніше

Відкрили пам’ятну дошку загиблому в АТО Мирославу Остап’юку

Середа, 29 січня 2020
Відкрили пам’ятну дошку загиблому в АТО Мирославу Остап’юку
Її встановили на фасаді Підпечерівського ліцею, де і навчався Герой.

Мирослав Остап`юк у 2014 році доброволцем вступив до лав Добровольчого українського корпусу "Правий сектор", де став бійцем 5-го батальйону.

7 лютого 2015 року мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив санітарним інструктором зенітної артилерійської батареї 14-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України (м. Володимир Волинський Волинської області).

З весни-літа 2015 року знову брав участь в антитерористичній операції на сході України. У липні 2015 року молодший сержант Остап`юк загинув у районі села Кременівка Володарського району (з 2016 року - Нікопольського району) Донецької області. Останній раз на зв`язок виходив 21 липня 2015 року. Вважався зниклим безвісти.

28 липня 2015 року було виявлено труп невідомого чоловіка у камуфляжній формі одягу. Згодом за результатами експертизи ДНК встановили, що це тіло молодшого сержанта Мирослава Остап`юка.
Детальніше

У пам`ять про видатного актора: відкрили дошку Сергію Романюку

Четвер, 2 січня 2020
У пам`ять про видатного актора: відкрили дошку Сергію Романюку
До 80-річчя Франківського драмтеатру в Івано-Франківську відкрили ще одну анотаційну дошку. Присвячена вона пам’яті видатного актора Сергія Романюка (на вул. Вагилевича, 3, де жив актор). Один з ініціаторів програми «Місто героїв» міський голова Руслан Марцінків каже, що цей проект покликаний вшанувати видатних франківців, які мають залишатись у нашій історії. Таким, безумовно, був Сергій Романюк.

До відкриття дошки долучились знані актори, культурні діячі і громадськість. Тарас Бенюк, керівник «Нового театру» згадує про Сергія Романюка так: «Це особистість всеукраїнського масштабу, народний артист, для мене як актора і режисера була величезна честь знати його. Ми познайомились тут, біля його будинку на лавці і дуже довго говорили про театр. Останні 6 місяців він працював в «Новому театрі». Ми тоді працювали на постановкою Чехова «Пропозиція». До речі, це він обирав виставу і наполягав саме на комедії. І вже коли ми думали згорнути проект (після того, як здоров’я Романюка погіршилось), він казав обов’язково завершити цю виставу. Це була велика людина, завжди добра, усміхнена. Він міг зіграти ще багато ролей…»

Тарас Бенюк додав, що цією дошкою не повинне завершуватись вшанування пам’яті Романюка, і було б добре відкрити ще якийсь «живий» пам’ятник, схожий на пам’ятник Заливасі.

«Це був геніальний актор. Він гарно ладнав з людьми, з творчою групою. Міг додати щось своє до кожної ролі. Одна з найкращих його ролей – це роль Шептицького у фільмі «Владика Андрей». Для цієї ролі він спеціально їхав в монастирі, жив у келіях, щоб вивчити атмосферу і зрозуміти поведінку», – згадує начальник управління культури, національностей та релігій ОДА Володимир Федорак.

Секретар міської ради Віктор Синишин на відкритті зауважив, що це вже понад 130 анотаційна дошка і програма не припиняється, адже постійно є люди варті вшанування.
Детальніше

Коли все життя - медицина та музика

П’ятниця, 15 листопада 2019
Коли все життя - медицина та музика

Він все своє життя віддав служінню медицині. Та крім того, що був обдарованим лікарем, він ще й багато років керував хоровою капелою "Сурма". Все це про Богдана Волосянка. Він любив українську пісню й намагався навчити цієї любові всіх своїх студентів та викладачів університету. 

В Івано-Франківську відкрили пам`ятну дошку на будинку, де жив Богдан Волосянко - навпроти Івано-Франківського національного медичного університету. Місто пам'ятає тих, хто своєю щоденною працею творив його.

Детальніше

Пам`ятна дошка фундаментальному досліднику ЗУНР Олександру Карпенку

Понеділок, 4 листопада 2019
Пам`ятна дошка фундаментальному досліднику ЗУНР Олександру Карпенку

1 листопада ми відзначаємо подвиг наших предків, які 101 рік тому за одну ніч встановили українську владу на землях Галичини. 1 листопада 1918 року українські сили під проводом Дмитра Вітовського встановили контроль над Львовом. Цього ж дня підрозділи Українських січових стрільців зайняли Станіслав, Тернопіль, Золочів, Коломию, Снятин та інші міста і містечка Галичини. Відбулася подія, що стала відомою в історії як «Листопадовий зрив». Саме Листопадовий зрив спричинив проголошення Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) та ознаменував початок національно-визвольного боротьби українців Галичини на початку ХХ століття.


Сьогодні ми можемо вільно говорити про ці події, однак раніше, в умовах радянського тоталітаризму, коли національна проблематика державотворчого змісту була фактично заборонена, не існувало жодного шансу для тих, хто публічно відстоював ідею державної незалежності й соборності українських земель. На них чекало не тільки невизнання, але й ізоляція від суспільства – запроторення в місця позбавлення волі сумнозвісного ГУЛАГу.


Першим, хто насмілився висловитися всупереч звичним радянським ідеологемам, був історик Олександр Карпенко. Сьогодні, 1 листопада 2019 року, відомого вченого, професора, засновника наукової школи дослідження Західноукраїнської народної Республіки вшанували відкриттям пам`ятної анотаційної дошки на фасаді будинку де він проживав. Фактично центральною темою історичних праць професора Олександра Карпенка впродовж всього його життя була тема ЗУНР. У доробку науковця 5-ти томна збірка документів, присвячена цьому феномену національної історії України. Саме він заснував першу в Україні наукову школу дослідження історії ЗУНР.

Детальніше