Андрій Данцевич народився 23 жовтня 1999 року. У великій і дружній родині він був другим сином. Разом із ним зростали ще двоє братів та сестра.

Навчався у школі села Вістря. З дитинства був працьовитим, допитливим і щирим. Після закінчення школи обрав професію автомеханіка — справу, яку щиро любив і в якій постійно вдосконалював свої знання та навички.

Андрій мав веселу вдачу, був відкритим, доброзичливим і надзвичайно компанійським. Його знали й цінували багато людей, а друзів у нього було незліченна кількість. Він умів підтримати, допомогти та подарувати гарний настрій кожному, хто був поруч.

Паралельно з навчанням самостійно освоїв гру на гітарі. Любов до музики стала ще одним його захопленням. Після закінчення училища займався ремонтом автомобілів, а згодом опанував і будівельну справу, не боячись жодної роботи та завжди прагнучи розвиватися.

У 2019 році Андрій вступив на навчання за спеціальністю тракториста. У 2020 році був призваний на строкову військову службу. Після її завершення, 1 грудня 2021 року, повернувся додому, а вже 14 січня 2022 року виїхав на роботу до Польщі.

Та коли розпочалося повномасштабне вторгнення росії в Україну, Андрій без жодних вагань повернувся на Батьківщину. Свідомо прибув до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, очікував на виклик і вже 6 березня 2022 року став до лав Збройних Сил України, щоб захищати рідну землю, свій народ і майбутнє своєї держави.

Данцевич Андрій Володимирович, 1999 року народження, служив стрільцем кулеметного відділення кулеметного взводу стрілецького батальйону військової частини А… .

25 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання Андрій загинув у районі населеного пункту Переїзне Донецької області.

Йому назавжди залишиться 24 роки.

Світла пам'ять про Андрія житиме у серцях рідних, друзів, побратимів та всіх, хто його знав. Він віддав найдорожче — своє життя — за свободу і незалежність України.

Вічна пам'ять і слава Герою України.