Данчишин Володимир Станіславович народився 15 січня 1975 року. З ранніх років відзначався добротою, щирістю та працьовитістю. У школі проявив себе як уважний, відповідальний і товариський учень, користувався повагою серед однолітків і вчителів. Його цінували за чесність, відкритість і готовність завжди прийти на допомогу.

У 1995 році Володимир одружився зі Світланою. У щасливому шлюбі разом із дружиною вони виховали та виростили шістьох дітей. Він був люблячим чоловіком і турботливим батьком, для якого сім’я завжди залишалася найбільшою цінністю. Володимир багато працював, щоб забезпечити родину, і власним прикладом навчав дітей поваги, відповідальності, любові до праці та до рідної землі.

Рідні, друзі й знайомі пам’ятають його як добру, щиру та світлу людину, яка вміла підтримати у важку хвилину, розрадити добрим словом і подарувати віру в краще. Він був людиною честі, з великим серцем і глибоким почуттям обов’язку.

З липня 2024 року Володимир став на захист Батьківщини та розпочав службу у лавах Збройних Сил України — солдатом, стрільцем-помічником гранатометника 2 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини А7034 - 106-та окрема бригада територіальної оборони. Побратими знали його під позивним «Дан». Серед військових він зарекомендував себе як мужній, відданий і надійний воїн, який завжди підтримував товаришів, не боявся труднощів і з честю виконував свій військовий обов’язок.

26 серпня 2025 року Володимир Данчишин героїчно загинув поблизу населеного пункту Гуляйполе Запорізької області внаслідок артилерійського обстрілу під час виконання бойового завдання, захищаючи незалежність і свободу України.

Його життя стало прикладом мужності, любові до родини та безмежної відданості своїй Батьківщині.

Світла пам’ять про Данчишина Володимира Станіславовича — справжнього патріота, люблячого батька, чоловіка й відважного захисника України — назавжди житиме у серцях рідних, друзів, побратимів і всіх, хто його знав.

Вічна пам’ять і слава Герою.