Микита Станіслав Йосипович народився 12 травня 2004 року в місті Івано-Франківську.

У два роки пішов до садочка, а в сім — до першого класу Івано-Франківської ЗОШ №22.

Не можна сказати, що був зразковим учнем, проте дуже любив спорт. Відвідував різні секції: гімнастику, бокс, народні танці та брейкданс, моделювання літаків, тхеквондо. Зрештою зупинився на плаванні, яким займався близько трьох років і брав участь у місцевих змаганнях.

Після закінчення 9-го класу вступив до художнього училища №3 на спеціальність «столяр, верстатник деревообробних верстатів». Теоретичні предмети любив менше, зате практичні заняття відвідував із великим захопленням.

У вільний від навчання час працював за фахом. Після закінчення училища мріяв відкрити власну столярну майстерню. Та, на жаль, війна змінила все.

У квітні 2022 року мама, прагнучи вберегти Станіслава від небезпеки, разом із ним та молодшою сестричкою виїхала до Польщі. Проте вже за два місяці, коли Стасу виповнилося 18 років, він повернувся в Україну — не зміг жити в чужій країні.

Повернувшись, працював у магазині «Епіцентр», де займався меблями — справою, яку щиро любив. Також допомагав волонтерам, і, за словами мами, його діяльність була пов’язана з підрозділом «Азов».

У 2023 році Станіслав підписав контракт із Збройними силами України.

З серпня 2023 року проходив навчання в Рівному, після чого приєднався до 75-го батальйону 102-ї окремої бригади територіальної оборони.

У березні 2024 року пройшов підготовку на оператора безпілотних літальних апаратів і став частиною команди «Mahno Group», яка займалася дронами в тому ж батальйоні. Саме з неба він нищив ворога.

Перед виходом на позиції завжди запасався енергетичними напоями та снікерсами — за це побратими дали йому позивний «Снікерс».

Стас захоплювався дронами, розповідав мамі, що найбільше любить їх збирати.

У серпні 2024 року одружився з коханою дівчиною Ілоною. Мріяв про щасливу сім’ю, власний дім і дітей.

Та, на жаль, 16 грудня 2024 року в селі Гуляйполе Запорізької області Станіслав загинув під час бойового завдання — від удару ворожого дрона-камікадзе.

Похований у селі Угринів, поблизу Івано-Франківська, на Алеї Героїв, поруч з іншими захисниками України.