Веляник Віктор Ярославович народився 6 липня 1971 року в селі Підпечери. Закінчив Підпечерівську восьмирічну школу та Івано-Франківське ПТУ №1, здобув професію столяра-червонодеревника. У 1989–1992 роках проходив службу у військово-морських силах у Севастополі.

Після армії працював столярем на Івано-Франківському меблевому комбінаті, згодом їздив на заробітки за кордон. У 1999 році створив сім’ю. Разом із дружиною Любою виховав сина Владислава та доньку Аліну.

У серпні 2024 року Віктор був мобілізований до лав ЗСУ. Служив у військовій частині А7019, брав участь в обороні України на Донецькому напрямку, зокрема в районі Часового Яру. Сумлінно виконував військовий обов’язок, проявляв відповідальність і мужність у складних умовах.

Після погіршення здоров’я проходив лікування у Львові та повернувся додому. Особливо тяжко переживав звістку про зникнення безвісти сина Владислава.

23 січня 2026 року Віктор Веляник помер у батьківському будинку в Підпечерах.