Курій Роман Романович народився 11 червня 1964 року в селі Драгомирчани Івано-Франківського району у багатодітній родині.

Був пізньою дитиною, улюбленцем батьків і улюбленцем серед братів.

У 1971 році пішов до першого класу Драгомирчанської восьмирічної школи, де проявив себе як творчий, активний і товариський учень. Після закінчення 8 класів Драгомирчанської школи продовжив навчання у Лисецькій середній школі.

Роман був дуже харизматичною людиною, серед молоді мав авторитет і був душею компанії. Грав на баяні, гітарі та фортепіано, співав у шкільному хорі. Усі молодіжні вечори в селі не проходили без нього Роман завжди приносив гітару чи баян, і навколо нього гуртувалась молодь. І навіть будучи старшим, на Різдво він неодмінно супроводжував колядки звуками свого баяну, створюючи теплу, святкову атмосферу для односельців.

Після закінчення школи здобув професію електромонтера у професійно-технічному училищі.

Після навчання служив в армії.

У 1983 році одружився з коханою дружиною Оксаною, з якою прожив у шлюбі 40 щасливих років. Разом виховали двох синів і тішилися чотирма онуками. Для родини був опорою, прикладом гідності й любові до праці.

Після армії працював водієм у Тисменицькому СТ понад десять років, потім електриком у міськсвітлі та на Загвіздянському цегельному заводі. Також трудився на будівництвах у Києві, а останні десять років оператором на заводі «Імперово Фудз».

З перших днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну сержант Роман Курій добровільно став до лав Збройних Сил України, служив у 7-му стрілецькому батальйоні в/ч А7091 як механік МРБ.

Брав участь у боях на Харківському напрямку у районах Барвінкового, Ізюма, Балаклії, Куп’янська, а також у населених пунктах Панютине, Іванівка, Новомиколаївка, Сеньок, Новий Бурлук, Довжик, Шипувате, Малі Проходи.

Згодом виконував бойові завдання на Донеччині в селах Зарічне, Колодязі та населеному пункті Невське (Сватівський напрямок).

Півтора року тяжких боїв підірвали його здоров’я, і Романа перевели на службу до Яворівського полігону (н. п. Немирів, в/ч 4940), де він прослужив два місяці і саме в день відправки знову на схід, на лінію фронту, його

життя обірвалося.

18 жовтня 2023 року, на 59-му році життя, зупинилося серце сержанта Романа Курія.

Помер від легеневої кровотечі, так і не дочекавшись омріяної Перемоги.

Він був гідним сином України, відданим сім’янином і справжнім патріотом, який боровся за мирне майбутнє свого народу.

Вічна пам’ять Герою.

Слава Україні!