ОСТАП’ЯК Андрій Миколайович народився 15.09.1982 в с. Радча. 

Під час навчання у Радчанській школі проявив себе як дисциплінований та старанний учень, показував добрі знання з усіх предметів, був завжди уважний,  вважався лідером, добре справлявся з обов’язками старости класу. Чесний, правдивий, спокійний, врівноважений, тактовний, ввічливий, товариський, завжди поважав старших.

Брав участь у шкільному житті, спортивних змаганнях. Був організатором багатьох культурно-масових заходів у школі. Співав у церковному хорі. Строкову службу відслужив у прикордонних військах. У мирному цивільному  житті знайшов своє  покликання в будівельній сфері і став знаним фаховим будівельником. Звів власне житло, де кожен сантиметр побудований його золотими руками. Доброзичливий, нікому не відмовляв у допомозі: ні друзям, ні сусідам, ні родині. Веселий, життєрадісний, мав багато друзів, любив  дітей. Про нього казали: «Душа-людина!». Захоплювався риболовлею та збиранням грибів.

Був прекрасним чоловіком, люблячим батьком, сином, братом. Андрій любив життя та вмів у буденних дрібничках помічати прекрасне! Із початком повномасштабного вторгнення рф мобілізований до лав ЗСУ  01.03.2022, спочатку в територіальну оборону, згодом – зарахований до складу 7-го стрілецького батальйону (в/ч А7091). Молодший сержант. Згодом став командиром 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти 7-го стрілецького батальйону.15.03.2022 переведений на передову в Харківську область.

Із кінця лютого 2023 р. – воював у гарячих точках Лиманського напрямку. Всі свої знання, сили, винахідливість, увесь свій досвід використовував у боротьбі з ворогом.  Був чудовим другом для своїх побратимів. Цілеспрямований, виважений, вольовий. 1 рік та 4 місяці відважно захищав кордони України, її суверенітет та незалежність, право українців на життя. Товариші по зброї характеризували Андрія як надійного, хороброго, чесного, справедливого, життєрадісного воїна, з прекрасним почуттям гумору, який неодноразово піднімав бойовий дух побратимів. А в критичних ситуаціях Андрій одним із перших приходив на допомогу.

Загинув 01.07.2023 від вогнепального поранення під час обстрілу в районі населеного пункту Невське, Луганської області, при виконанні бойових завдань. Його серце зупинив уламок снаряду. Похований на кладовищі с. Радча 06.07.2023.