Струк Андрій Ігорович народився 12 травня 1981року.

У 1988р. став учнем першого класу Радчанської школи. І всі роки навчання пройшли в стінах рідної школи .

Ще в дитинстві  він любив коней, був душею компанії, цікавим співрозмовником, брав участь у сільських спортивних змаганнях, займався футболом. Після школи пішов працювати на будівництво де опанував  різні будівельні професії. 

Андрій був турботливим сином, чуйним братом, відповідальним батьком, дбайливим  сім’янином.

З перших днів широкомасштабної війни Андрій не вагаючись вступив до лав ЗСУ.  

Андрій спершу навчався  у Івано-Франківську на помічника кулеметника. Півтора місяця навчань у  7- стрілецькому батальйоні  де брав участь  у бойових діях в Харківській області. Через рік  у складі 7- стрілецького батальйону був переведений у Донецьку обл. де отримав важкі поранення, контузію, але він свідомо залишався на війні. Не витримало серце Андрія всіх цих навантажень і розірвалось на 43році життя 29 липня 2024року.

Андрій говорив “ Ми , ідемо туди щоб вони не прийшли сюди” .

Сталося так, що брат Андрія, Тарас загинув на війні, а він  не зміг навіть попрощатися з братом , бо в цей час ішли тяжкі бої і  його не відпустили на похорон. “ Тяжко  пережив цей біль, тримався до останнього …” Згадує про сина мати загиблого Героя  Любов Романівна.