Михайло Бриндзей
Бриндзей Михайло Іванович народився 8 вересня 2000 року.
У 2007 році пішов у перший клас Радчанської школи. Під час навчання у школі особливо любив уроки історії, географії та праці.
Був допитливим, самостійним і понад усе цінував справедливість .
Ще у підлітковому віці почав самостійно займатися спортом, тому мав неабияку фізичну підготовку. Неодноразово брав участь у шкільних, районних змаганнях де виборював перемогу для своєї команди.
У класі був лідером, завжди старався допомогти тим, хто потребував підтримки. Завдяки цьому мав багато друзів не тільки серед однокласників, а й серед молодших та старших школярів. Ще в шкільні роки самостійно облаштував вдома спортивний зал куди протягом року приходили його друзі .
Михайло активно брав участь у вертепі та маланці , де під його керівництвом було оновлено костюми та шопку Горішнього Вертепу .
Після закінчення школи мав мрію здобути професію столяра. Але вирішив йти працювати на будівництво. Мав золоті руки і велике бажання закінчити будинок, у якому планував своє майбутнє із коханою дівчиною.
24 лютого 2022року, у день повномаштабного вторгнення Михайло сказав :Я йду захищати країну і не пробуйте мене зупинити !
Можливо його рішення було спонтанним і необдуманим, але твердим , яке неможливо було змінити …….
4 березня 2022року Михайло прийняв присягу. У віці 21 рік і 6 місяців він став солдатом 50 полку НГУ.У перший рік війни брав участь у бойових виїздах на півночі України.
Зі спогадів побратима :“Барні» був одним із наймолодших бійців у нашій стрілецькій роті. Він рвався у бій суто із власної волі. Ніколи не бачив щоб хтось із старших наважився його образити - Мишко мав характер, а не широкі плечі і міцні руки штангіста. Він ніколи не підводив підрозділ , мав сміливість і хотів воювати ”.
3 квітня 2023 року разом із побратимами виїхав на Схід. Тримали позиції під щільним обстрілом танків противника . «Барні» допомагав евакуювати поранених побратимів з поля бою.
Михайло загинув 8 квітня 2023 року під час мінометного обстрілу поблизу села Шипилівка Серебрянського лісництва Луганської області .11 місяців вважався безвісти зниклим . Згодом тіло Михайла було повернуто на рідну землю. Д о рідного села повернувся на щиті у березні 2024 року. Навіки 22…
Міша був дбайливим та турботливим сином. Найкращим прикладом того , якою людиною потрібно бути . Його мужності , справедливості та доброті не було рівних . Пишаємося нашим сином та братом і стараємось робити все щоб про його подвиг та жертву , як і про цю війну , і про всіх воїнів , які відали життя за нас , ніхто ніколи не забув .
Честь , слава та Вічна пам'ять Воїнам за Волю та Незламність!
Під час проходження служби у вересні 2022 року був нагороджений Нагрудним знаком командувача ОС ЗСУ“ За службу та звитягу“ ІІІ ступеня.
Посмертно нагороджено Орденом “ За мужність“ ІІІ ступеня.(Указ Президента України від 19 червня 2024року).
Посмертно нагороджено відзнакою Міського Голови “ За честь і звитягу“
board_info
Address: с. Радча, вул. Шевченка
date: Monday, 30 November -0001