Вахняк Любомир Володимирович народився 3 серпня 1984р. в селищі Вигода у сім’ї військовослужбовця Вахняка  Володимира та його дружини Любові. З юних літ був підтримкою і опорою молодшому братові Артуру.

Любомир навчався у 23-у ліцеї з 1991 по 2001 рік. Тут він знайшов багато друзів з якими спілкувався і після її закінчення. В цих стінах формувався його світогляд, патріотизм і любов до України, яку йому привили вчителі-наставники. По закінченню школи  продовжив навчання в Комерційному технікумі, після Любомир вступив до Львівського вишу на юридичний факультет. Добрим життєвим уроком була служба в армії. Демобілізувавшись зі збройних сил, працював барменом в арт-кафе «Химера». Любив займатися спортом та посідав призові місця у змаганнях. Любомир відзначався життєстверджуючим оптимізмом, щирістю, добротою, товариськістю. Був душею компанії.

24 лютого 2022 року в життя мирних українців увірвалася війна, розпочата росією. 18 квітня 2022 року Любомир був призваний до лав ЗСУ для захисту Вітчизни, служив  у  65 окремій механізованій штурмовій бригаді. 

Мужній воїн загинув у н.п. Роботино Запорізької області під час виконання бойового завдання 3-го липня 2023р.  Довший час доля Любомира була невідомою. І тільки 10 травня 2024 року Любомир повернувся «На щиті» до рідного міста на вічний спочинок. Його смерть залишила глибоку рану в люблячих серцях молодшого брата та батька.