Юрко Стецик — син Яреми й Наталії Стециків. Позивний — «Пікассо». 

Народився 9 травня 1999 року. Вчився в Івано-Франківській школі №17, згодом закінчив Івано-Франківську гімназію №1. Паралельно відвідував секції з футболу, плавання, бойового гопака та інших бойових мистецтв. Вступив до Національного університету «Львівська політехніка» на спеціальність «містобудування». Згодом перевівся на факультет архітектури до Національного технічного університету нафти й газу. Пластун. 

З 2019 по 2021 рік відбував строкову військову службу в Полтаві, де склав присягу, а згодом — в Гайсині Вінницької області. В частині, де служив, створив два настінні розписи. 

Після демобілізації активно займався музикою: учасник гуртів та експериментальних музичних проєктів «Трясовина», «Пенсія», «Злипні». Грав на гітарі, бас-гітарі, бубні та цимбалах. Брав участь в організації рейв-вечірок в Івано-Франківську.

Разом з батьком займався мистецьким оформленням інтер’єрів. Згодом працював в майстерні з виготовлення одягу та сувенірів «Буквиця». 

З початком повномасштабного російського вторгнення мобілізований до війська, де служив під безпосереднім керівництвом пластуна Назара Лугарєва (Назар загинув 7 грудня біля Гуляйполя — виконував бойове завдання і попав під мінометний обстріл). Молодший сержант. Командир відділення 1-го стрілецького взводу 2 стрілецької роти 78-го окремого батальйону 102-ої окремої бригади територіальної оборони імені полковника Дмитра Вітовського.

28 грудня 2022 року брав участь у ближньому стрілецькому бою з російськими окупантами біля села Дорожнянка, що поблизу Гуляйполя, Запорізької області. Там, зі слів побратимів, що були поряд, загинув. Офіційно Юрко зник безвісти.