Сергій Савчин
Народився Савчин Сергій Олександрович 30 вересня 1997 року в м.Магнітогорськ Челябінської обл. рф.
У 1998 році у віці 9 місяців разом з мамою Наталією переїжджають в Україну до м. Івано-Франківська. Коли Сергію виповнився 1 рік, потрапив на виховання до дитячого будинку в м. Надвірній.
В 1999 році помирає мама і його 30 березня 2000 року під свою опіку забирає тітка Світлана, яка стала для Сергія мамою.
У 2003 році поступає на навчання до 1-го класу Івано-Франківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 16. За час навчання полюбив такі предмети , як фізкультура та трудове навчання. Брав участь у багатьох спортивних змаганнях та олімпіаді з трудового навчання.
У 2012 році закінчив 9-й клас та поступає на навчання до ВПТУ №21 здобувати професію «Виробник художніх виробів з металу; коваль ручного кування». Проходив виробничу практику на локомотиво-ремонтному заводі.
Із 2016 року - працівник товариства «Франко Брук», де спочатку займається монтажем бруківки, а пізніше- її виготовленням.
29 липня 2019 року підписує контракт із Збройними силами України: проходить військову підготовку в м. Житомирі та стає десантником, виконуючи завдання в роті вогневої підтримки на посаді кулеметника. Восени 2019 року відправляється у зону бойових дій на Луганщину - у м. Щастя. Під час ротацій постійно вдосконалював свої навички, увесь час навчався.
У 2021 року призначений на посаду командира відділення, мав позивний «Блок».
24.02.2022 року зустрів у м. Миколаєві, де його бригада виконувала завдання з оборони та захисту міста й області. Брав участь у важких боях за м.Вознесенськ, Антонівський міст та ін. населені пункти, займався евакуацією мирного населення, вивозив поранених.
За період служби опанував навики стрільби з усіх видів стрілецької зброї, гранатометів тощо, умів їздити на бойовій машині «Хамер», був інструктором для новоприбулих захисників.
Перейшовши згодом у штурмову роту, брав участь у важких боях за населені пункти Харківщини, міста : Лиман, Богородичне, Бахмут….
04.03.2023 року, у віці 25 років, Сергій загинув поблизу н.п.Іванівське Бахмутського району Донецької області, виконуючи бойове завдання військового командування.
Сергій мав своє життєве та бойове кредо й завжди стверджував наступне : « Коли поранять, то не біда- вилікують !
Коли вб’ють - не страшно, бо - не зрозумієш!
Найгірше, коли ти не можеш нічим допомогти!»
Нагороджений орденом «За мужність (3 ступеня)» (посмертно).
board_info
Address: вул. Вовчинецька, 103
date: Friday, 19 April 2024