Гончар Михайло Петрович народився 10 листопада 1966 року у місті Івано-Франківську.

Навчався у середній школі № 7, згодом навчався у профтехнічному центрі та отримав професію столяра. Пізніше він закінчив Івано-Франківський ДОСААФ та отримав посвідчення водія.

У 18 років його призвали до лав армії. Служив Михайло у місті Ужгород Закарпатської області техніком у танкових військах.

Михайло був чудовою людиною, чуйним та добрим, завжди допомагав чим міг своїм друзям та товаришам. Його усі любили за простоту, справедливість і впевненість.

Зі своєю дружиною Тамарою Михайло Був знайомий ще з дитинства, зі шкільних років. У любові у них народився син Олексій у 1985 році. Згодом повернувшись з армії Михайло влаштувався на роботу на завод «Індуктор» водієм на складі готової продукції. Для того щоб утримувати молоду сім'ю він працював там аж поки завод не було закрито. Михайло не падав духом у жодній ситуації, він шукав різні шляхи заробітку щоб утримувати свою сім'ю.

Згодом йому запропонували роботу на фірмі «БАТА», спочатку водієм. За певний період роботи Михайло став директором цього підприємства.

Михайло Гончар був справжнім патріотом України. Він часто відвідував різноманітні патріотичні заходи розпочинаючи ще в 90-х років які організовувались на підтримку В'ячеслава Чорновола.

Коли розпочалось повномасштабне вторгнення Росії в Україну Михайло самостійно, в той же день, 24 лютого 2022 року пішов до військкомату. Вже 25 лютого він з побратимами виїхав за захист міста Києва.

Повернувшись через місяць додому він знову самостійно пішов до військкомату звідки його направили на навчання у 10-ту окрему гірську штурмову бригаду. Пройшовши навчання його відправили до Житомирської області, згодом передислокували до селища спірне Луганської області. Михайло Гончар гідно захищав Україну від російських окупантів. Загинув захисник в день народження свого сина - 15 червня 2022 року.