Стахів Тарас Володимирович ,народився 18 січня 2004 року у м.Івано-Франківську, громадянин України.

У вересні 2010 року поступив на навчання у перший клас Івано-Франківського ліцею №22, де навчався до лютого 2013 року. У лютому 2013 року продовжив навчання у спеціалізованому ліцеї №1 м.Івано-Франківська з поглибленим вивченням англійської мови. Під час навчання приймав активну участь у громадському житті шкільної спільноти. Неодноразово брав участь у шкільних та міських олімпіадах з історії та англійської мови. За зайняті призові місця був нагороджений грамотами. У шкільні роки зарекомендував себе здібним учнем. Серед однокласників користувався авторитетом. Чесний, порядний, готовий до співробітництва та взаємодопомоги. Витривалий, без шкідливих звичок. З шести років займався різними видами єдиноборств (від КУДО до КАРАТЕ). Став спортсменом Івано-Франківської федерації Зендокай карате-до, чемпіоном та призером обласних змагань з карате, призером всеукраїнських змагань, володарем чорного поясу.

З вересня по грудень 2019 року навчався у Прикарпатському військово-спортивному ліцеї у м.Надвірна Івано-Франківської області. Як вихованець ліцею 14 жовтня 2021 року  у свято Покрови, у День Захисника Вітчизни урочисто склав присягу , даючи клятву на вірність Батьківщині  та українському народові. За короткий чотиримісячний термін навчання став призером обласних олімпіад з географії, історії та англійської мови. За зайняте 2-е місце у олімпіаді з англійської мови, 3-е місце з географії та історії нагороджений грамотами. А за участь в історичному конкурсі «Листопадовий зрив» за зайняте 1-е місце -нагороджений медаллю і цінним подарунком.

Із січня 2020 року знову продовжив навчання в ліцеї №1 м.Івано-Франківська. Навчання у закладі закінчив у червні 2021 року, отримавши Свідоцтво про здобуття базової середньої освіти.

Після успішного закінчення навчання у рідному ліцеї ,за результатами зовнішнього незалежного оцінювання ,з 01 вересня 2021 року був зарахований  до Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича на державну денну  форму навчання факультету іноземних мов за спеціальністю  «Англійсько-український переклад та переклад з другої іноземної мови» . 

Незадовго до повномасштабного вторгнення росії, на той час студент- першокурсник факультету іноземних мов Чернівецького національного університету, мій син став членом ГО «Незламна нація», яка має на меті патріотичне виховання молоді, планував   взяти участь у військово-історичній реконструкції  УПА. Однак, почалася війна, тому, починаючи з першого дня,  24 лютого 2022 року,активно включився в роботу волонтерського центру Об’єднання громадських організацій «Штаб Оборони Прикарпаття». До червня 2022 року, майже цілодобово, виконував доручення Штабу. Став одним із комендантів Штабу, був задіяний в охороні громадського порядку рідного міста Івано-Франківська , у зборі допомоги ЗСУ, у вишколах з цивільної оборони. А також, представляв інтереси Штабу у спілкуванні з іноземними журналістами.

Та йому прагнулося більшого... Студент, спортсмен (володар чорного поясу), громадський активіст. Він, в силу свого віку, не підпадав під мобілізацію. Тарас написав заяву в університеті  на академвідпустку і поїхав в Київ. Надалі, з червня по серпень 2022 року, проходив вишкіл в Роті охорони батальйону оперативного призначення №1 полку ССО ЗСУ  «Азов» (м.Київ та Запорізька область). Курс тривав 10 тижнів. Протягом цього часу набував навичок з вогневої  підготовки, тактичної і цивільної медицини, топографії тощо. 

У жовтні 2022 року уклав контракт добровольця із ДФТГ «Хартія» №1 м. Харків 127  окремої бригади Сил Територіальної оборони ЗСУ, ставши стрільцем та помічником гранатометника.

15 січня 2023 Тарас повернувся з Бахмуту в рідний Івано-Франківськ на щиті Героя. Він щиро вірив, що разом з побратимами здобуде Перемогу! За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету,   Указом Президента  України №148/2023 від 14.03.2023 р. юного патріота нагороджено  орденом «За мужність»  ІІІ ступеня посмертно. Також, з нагоди Дня Героїв, Тараса було нагороджено відзнакою міського голови м.Івано-Франківська «За честь і звитягу» посмертно. 

Тарас мав унікальну здатність об’єднувати людей, був навдивовижу щедрим,  інтелектуально ненаситним, легко спілкувався з найрізноманітнішими людьми, довіряв людям, любив людей, ніколи не втрачав почуття гумору. Безстрашний і сміливий! Ця безстрашність і глибоке відчуття несправедливості війни привели мого сина на передову. Він щиро вірив, що відсвяткує Перемогу України на червоній площі у москві !!!