ЛУГАРЄВ Назарій (30.07.1990, м. Івано-Франківськ  – 7.12.2022, поблизу м. Гуляйполе, Запорізької обл.)

Пластове юнацьке псевдо «Лу». Військовий позивний «Філософ».

Вступив до Пласту в 2005 році. Належав до гуртка «Торнадо» юнацького куреня ч. 79 ім. В. Липинського. В старшопластунстві став членом 3 куреня УСП «Лісові чорти», де отримав псевдо “Вертихвіст”. З 2018 виховник гуртка “Пекельні бешкетники” в юнацькому курені ч. 79 ім. В. Липинського.

Учасник, співорганізатор та організатор десятків пластових подій, таборів, вишколів. Плекав військове пластування в станиці. 

В 2019 комендант станичного табору “Мідгард”. Голова Івано-Франківської станиці Пласту впродовж чотирьох каденцій, від 2018 і аж до загибелі. З 2021 член окружної пластової ради Івано-Франківської округи. 

Активний в громадському житті міста. З 2006 по 2010 рік гітарист у гуртах Underground Dimension, а згодом поп-панк гурту The Pizza Boyz!

Навчався у школі №16 у Івано-Франківську, після закінчення якої вступив до Івано-Франківського Вищого професійного училище № 21. Вищу освіту здобув за спеціальністю «Політологія» в

Прикарпатському Національному університеті ім. В. Стефаника, який закінчив у 2021 р.

Як студент 2 курсу магістерської програми «Політологія» виборов перемогу (20 місце серед 93 переможців) у конкурсі стипендіальної програми “Завтра.UA” Фонду імені Пінчука 2022/2023. Тема конкурсної наукової роботи була «Національна скаутська організація “Пласт” у процесі державотворення в Україні».

З 2011 по 2012 - проходив строкову службі в 95-й окремій аеромобільній бригаді.

У 2013-2018 рр. - проходив службу за контрактом у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді, у складі якої брав участь в бойових діях на Сході України. Ветеран АТО.

Опісля проходив службу за контрактом у резерві у 78 батальйоні.

З початок російського вторгнення зголосився до оборони України.

Брав участь у боях в Запорізькій області як головний сержант 1-го стрілецького взводу 2-ої стрілецької роти 78-го окремого батальйону 102-ої окремої бригади Територіальної оборони імені полковника Дмитра Вітовського.

Загинув з двома побратимами зі своєї роти під час виконання бойового завдання внаслідок мінометного

обстрілу поблизу м. Гуляйполе Запорізької області.

Планувалося його призначення на офіцерську посаду з подальшим присвоєнням офіцерського звання.

Залишилась дружина Мар’яна та син Данило.