Шептур Іван Володимирович народився 15 червня1991році у звичайній українській багатодітні сім`ї . 

У 1998-ому став учнем  першого класу і всі роки навчання пройшли  у стінах рідної школи. Виявляв зацікавленість до предметів математичного циклу. Навчання йому давалося легко. Цілеспрямований, емоційний за характером, веселий, доброзичливий, мав дуже багато друзів.Ще в дитинстві проявлялися риси лідера і керівника, Був душею будь-якої компанії, цікавим співрозмовником. Брав участь у  шкільних, сільських спортивних змаганнях, серйозно займався футболом, любив риболовлю. Був талановитим водієм.

Після школи здобув професію автослюсара, кранівника, але себе реалізував у будівельній справі. Спочатку працював з батьком, а згодом і сам став прекрасним будівничим.Опанував самостійно багато будівельних професій, що пригодилися у зведенні власного житла. 

Іван був турботливим сином, чуйним братом, відповідальним батьком, дбайливим сім’янином. Жертвенний і неоднораозово з подарунками відвідував сиротинці.

Не був байдужим до подій, які відбувалися в Україні в 2013-14 роках. Двічі приймав участь у Революції гідності, і звичайно ж відразу з перших днів повномаштабного вторгнення росії на рідну країну не вагаючись ні на хвилину пішов добровольцем.

Шептур Іван спершу потрапив на навчання артилерійської підготовки у Львові, Немирові всього на 6 днів, потім відправили у Черкаси, бо там створювалась окрема бригада-танкістів. Підготовка проходила ретельно. Під час заняттязтактичноїпідготовкикомандування відразу побачили в Іванові вправного військового і призначили його у складі екіпажу танку – навідником. У Дніпропетровській області 4-та окрема танкова бригада, у складі якої перебував Іван проходила «курс молодого бійця».  Вони брали участь у бойових діях під Ізюмом, під Гусарівкою.  Будівельні  навики Івана пригодились і на війні у спорудженні капонірів для танків та бліндажів. Він був безстрашний, щоб ремонтувати танки після боїв,  з власної ініціативи неодноразово їздив на нульові позиції, щоб знайти запчастини до них. Противник часто обстрілював позиції. І при виконанні бойового завдання Іван підірвався на міні в районі селища Гусарівка на Харківщині 19 липня 2022 року.

Іванові було тільки 31. Залишилися батьки, дружина, двоє дітей , для яких він завжди буде небесним ангелом.

Іван завжди вірив у швидку перемогу, але не судилось… Злетів ангелом у небеса, щоб вимолювати для рідних, односельців , співвітчизників захисту і перемоги.