5 грудня 2022 року пам’ятні дошки загиблим воїнам-захисникам Артуру Бурлаці, Роману Дубінському та Юрію Григоріву відкрили на фасаді Вищого професійного училища сервісного обслуговування техніки, де вони навчалися.

Артур Бурлака був солдатом 108–го окремого гірсько-штурмового батальйону (10-ої окремої гірсько–штурмової бригади). Він народився 15 березня 2000 року в м.Івано-Франківську. Після школи вступив в училище, де здобув професією слюсаря з контрольно-вимірювальних приладів та автоматики. Серед однолітків завжди вирізнявся енергійністю та кмітливістю. Усюди був лідером та душею компанії.

У спогадах рідних та друзів Артур назавжди залишиться чуйною людиною, яка не залишить в біді. Він без жодних сумнівів пішов захищати Україну.

Загинув 22 березня 2019 року під с. Новотошківське Попаснянського району Луганської області.

Роман Дубінський був солдатом, стрільцем роти охорони Національного університету оборони України ім. Івана Черняховського.

Народився 1 грудня 2002 року в с.Лисець Івано-Франківської області. Після закінчення місцевої школи, вступив в училище. Там здобув фах майстра з діагностики та налагодження електронного устаткування автомобільних засобів. Протягом шести років був членом організації «Пласт».

6 жовтня 2021 року його призвали до лав ЗСУ. Роман був добрим та щирим хлопцем, гідною дитиною для батьків, авторитетом серед друзів.

Загинув 26 лютого 2022 року, захищаючи м. Київ.

Юрій Григорів був старшим солдатом 24-ої окремої механізованої бригади імені Короля Данила. Народився 6 травня 1998 року в с. Іваниківка Богородчанського району.

Після школи вступив до училища, де здобув професію електромонтера з ремонту та обслуговування устаткування. Працював за спеціальністю на КП«Водоекотехпром», звідки 27 лютого 2022 року був мобілізований, щоб захищати Україну.

Юрій любив спорт, допомагав батькам з господарством, був чуйною та доброзичливою людиною. Загинув Юрій 24 квітня 2022 року в с. Катеринівка Донецької області при виконанні бойового завдання, відстоюючи незалежність України.

"На жаль, Франківська громада вже втратила 191 воїна від початку війни у 2014 році.

Величезна подяка і низький уклін батькам наших героїв. Встановлюємо ці пам’ятні дошки, щоб кожен знав і пам’ятав ціну української держави. Щоб не забували, якою надзвичайною жертвою ми виборювали нашу незалежність і право називатись українцями.

Докладемо усіх зусиль, щоб захисники та захисниці з нашої громади, які загинули у боротьбі, були вшановані гідно. Вічна пам’ять Героям!", - наголосив у своєму виступі міський голова Руслан Марцінків.