Роман Душенко народився в Опришівцях 3 травня 1982 року. Навчався у цій школі 9 класів, після чого поступив в училище № 3, а згодом у коледж. Служив в армії.  Працював за професією столяра, а пізніше на «Першому віконному заводі» майстром дерев’яного цеху та на приватному підприємтстві.

Роман у 2007 році одружився з Оксаною,  з якою прожив 15 років. Через  рік у подружжя народився син  Максим. А у 2014 році другий син Назар. З травня 2015 року Роман був призваний на службу в АТО, де брав участь в антитерористичних операціях в Донецькій області, де прослужив 1 рік та два місяці. Після повернення з АТО продовжував працювати на роботі та поступив на навчання в інститут менеджменту Західноукраїнського національного університету.

У 2019 році помер його батько Михайло.   

24 лютого 2022 року, коли війна увірвалася на українську землю, Роман на другий же день пішов виконувати  свій громадянський обов’язок.  Два місяці служив в роті охорони нашого міста. Пізніше в частині 10 гірсько-штурмової бригади “Едельвейс», а потім був переведений у Донецьку та Луганську область у бригаду 109 батальйону.

28 червня трагічно загинув у бою за Україну від вибухової травми, поранення від осколків не сумні з життям біля села Миколаївка Луганської області.  

Роман був добрим сином, турботливим чоловіком, люблячим батьком, хорошим другом, усміхненою та привітною людиною. У вільний час займався роботою дома, тому що був добрим господарем.  Він був справжнім патріотом, який любив України і захищав її до останнього подиху та щиро вірив в перемогу. Його життя обірвалося, але пам'ять про нього завжди житиме у наших серцях. Хай щасливою буде душа нашого Героя Романа у вічності.