Степан Онуфрійович Мельник народився 9 січня 1944 року в селі Жураки Богородчанського району в заможній працьовитій селянській сім’ї пасічника. Виростив і виховав дочку Надію. Є внук Андрій, правнучка Юліана.

Працював на арматурному заводі токарем. Заочно закінчив Львівський технікум промислової автоматики.

Був людиною пошуку, наполегливим й талановитим. Захоплювався технікою і її вдосконаленням, раціоналізаторством, конструюванням.

У точних науках Степан шукав втіху, розраду й відповіді на найскладніші питання. Прагнення до ідеального й допомогло йому стати Майстром з великої літери.

Але той, хто подолав одну висоту, неодмінно захоче подолати наступну. Це про нього.

Скрипка!.. Про неї він завжди мріяв. Серцем і душею був із нею. Скрипка – це інструмент, який завжди здавався йому недосяжною святинею. Він таки вирішив реалізувати свою давню мрію – змайструвати скрипку.

Над своїми виробами Степан чаклував не місяць – роки. Першу скрипку виготовив в 1975 році, а другу – через сім літ. Стільки часу пішло на вивчення таємниць ремесла й експерименти.

У конкурсі скрипкових майстрів імені М. Лисенка, що проходив у Харкові в 1984 році, його скрипка «Едельвейс» посіла перше місце. А згодом в 1987 році на Всесоюзному огляді-конкурсі в Москві його скрипка «Фортуна» також виборює перше місце. Відтоді й охрестили Степана українським Страдіварі. Міжнародний конкурс у Софії в 1987 році приніс майстрові грамоту другого туру конкурсу.

У 2011 році він став дійсним членом Національної всеукраїнської музичної спілки та Асоціації майстрів-художників смичкових інструментів. У 2012 році Степанові присвоєно почесне звання Заслуженого майстра народної творчості. На його скрипках грають у відомих концертних залах багатьох країн світу: Італії, Швейцарії, Франції, Швеції, США. Його інструменти звучать в руках найкращих українських і зарубіжних скрипалів.

В останні роки Майстер зацікавився художнім словом і філософією. Він написав кілька цікавих роздумів про людське життя і віру. Його турбувало осмислення себе, своєї сутності, навколишньої дійсності, свого місця в системі світобудови. Як завжди, він описував тему з високою майстерністю.