Народилася Христина Фіцалович 01 черня 1938 року у м. Калуші, Івано-Франківської області. Батьки: Павло Миколайович Келебай та мати Стефанія Келебай (Хащівська). У сім'ї було четверо дітей — брат та три сестри. З 1945 по 1955 навчається в середній школі № 1 міста Калуша. У школі бере участь у художній самодіяльності, співає в хорі та вокальних ансамблях. Ще в шкільні роки отримує пісенну роль — образ Наталки в п'єсі Котляревського Івана «Наталка Полтавка».

У 1955 році Христина Келебай запрошують для кінопроб для студії О.Довженка «Долина синіх скель», але нестача акторського досвіду не дозволила мріям збутися.

Після закінчення школи Христина здає документи в Станіславський (Івано-Франківський) медичний інститут, але побачивши оголошення про те, що музичне училище ще також набирає студентів саме в цей період, самостійно вирішує спробувати свої сили. І в 1956 року поступає на деригентський відділ тодішнього Станіславського музичного училища.

Серед педагогів в училищі були знані та відомі музиканти, а саме — Микола Іванович Білан, Юрій Іванович Новодворський, Андрій Романович Ставничий, Любомира Яросевич. Проте особливо тепло Христина сприйняла вчительку вокального мистецтва Божену Андріївну Антоневич — учиницю славнозвісної Соломії Крушельницької. Вона стала для юної Христини не лише зразком педагога, співачки, а й людини — інтелігентної, урівноваженої, ерудованої. Вихована на традиціях львівської мистецької школи, Божена Антоневич всі свої знання і вміння передавала студентам. Саме Божена Андріївна стала консультантом для Христини на всю подальшу професійну діяльність. В 1958 році Христина Келебай одружилась з Іваном Фіцаловичем, віолончелістом, керівником струнного квартету Станіславської обласної філармонії. В 1959 році, навчаючись на чевертому курсі, Христина Фіцалович народила доньку Наталію.

У 1960 році Христина Фіцалович отримує призначення на роботу до обласної філармонії на посаду солістки-вокалістки. У філармонії співає різножанрові твори: класичні арії та романси, народні, ліричні та жартівливі сучасні пісні. Крім того пробує себе в естрадному профілі — стає солісткою вокального ансамблю, з яким концертує містами республік Середньої Азії (Казахстан, Узбекистан, Киргизстан, Таджикистан). Також Христина Фіцалович часто їздить на гастролі в міста Російської РФСР із Гуцульским ансамблем. Саме в Івано-Франківській філармонії, на одному з концертів її помічає головний режисер обласного театру Євген Аристархович Гречук, відчувши, що справжнім покликанням цієї співачки є сцена. Він запрошує її на роль Любаші в опереті "Севастопольський вальс". і ось з 1963 року взяв початок новий творчий театральний етап життя Христини Фіцалович. Івано-Франківський академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка став для актриси другим рідним домом. Тут вона зіграла велику кількість ролей, зростала професійно, зростав і її авторитет, слава та повага. Підсумком цього стала і висока відзнака: Христині Фіцалович присвоїли почесне звання народної артистки Української РСР 27 січня 1984 року.