«Зіграв понад сто ролей, серед яких знаковим є персонаж Андрея Шептицького», – саме так починається чи не кожна розповідь про народного артиста України Сергія Романюка.

Він родом із Кривого Рогу, але називав себе іванофранківцем, адже давно закохався у Прикарпаття і вже багато років тут мешкав, незважаючи на численні пропозиції переїхати до столиці.

Сергій Дмитрович Романюк народився 21 липня 1953 року у Кривому Розі, у сім'ї Дмитра Романюка. Виріс майбутній актор у місті Новоград-Волинський Житомирської області (його батьки переїхали сюди в 1961 році). Сергій навчався у Студії Національного українського драматичного театру імені Івана Франка, де з 1972 року починає виступати на сцені. Того ж року Сергій Романюк переїхав до Івано-Франківська та став актором Івано-Франківського академічного обласного музично-драматичного театру імені Івана Франка.

Як згадував при житті сам актор: «У 1972 році народний артист України Віталій Смоляк узяв мене на роботу, і, якщо бути точним, я працював у театрі 28 років. А потім так склалося, що у 1989 році мене побачив режисер кіно Леонід Осика на виставі «Тіні забутих предків» де я грав Мольфара. Він шукав типаж під два метри зросту, тож запросив мене у свій фільм «Гетьманські клейноди» на одну з головних ролей. Проби пройшли успішно, режисер сказав: «Романюк, а де ти раніше був? Тебе треба знімати, ти переконливий на екрані».

Перші великі проекти в кар'єрі Сергія з'явилися в період із 1999 по 2005 роки. Це була відмінна картина режисури Олександра Сокурова «Російський ковчег» (2002), а також серіали «День народження Буржуя», «Дев'ять життів Нестора Махно».

У проміжку часу між 2007 і 2012 роками Романюк узяв участь у створенні таких шоу, як «Смерть шпигунам!», «Острів непотрібних людей», «Синдром дракона».

Протягом 2013-2015 років фільмографію актора поповнили стрічки «Синевир», «Іван Сила» і серіал «За законами військового часу».

Сергій Романюк зіграв понад 100 ролей у театрі і кіно та був одним із найвідоміших українських акторів.

Для Сергія Романюка як у кіно, так і у театрі не існувало позитивних чи негативних героїв, для нього головним був його персонаж і сила його характеру. Він був завжди вимогливим для себе, а тому не раз виходячи на знімальний майданчик чи сцену – був готовий згоріти заради ролі.

Остання роль Сергія Дмитровича - Митрополит Андрей Шептицький у фільмі «Владика Андрей». За словами самого актора:  «…для мене всі ролі дорогі. Усі їх я вистраждав. Кожна моя роль – то моя доля і суб’єктивна позиція».

У 2018 році Сергій Романюк повернувся до рідного Івано-Франківського академічного обласного музично-драматичного театру імені Івана Франка. Активно включився у його діяльність і вже у квітні грає в експерементальній постановці Ростислава Держипільського «Модільяні».

Чимало молодих акторів хотіли вчитися у Сергія Романюка. В останній рік поруч із ним були творці Івано-Франківського «Нового театру» яким він і передав свої знання.