До 357-ї річниці Івано-Франківська громада вшановує видатних краян. Одним з таких, без перебільшення, є Степан Пушик. Український письменник, літературознавець, фольклорист, журналіст, громадсько-культурний і політичний діяч, кандидат філологічних наук, професор Прикарпатського університету ім. В. Стефаника – він був непересічною постаттю, душею міста.

7 травня на вулиці Шевченка з’явилось одразу дві пам’ятки про Степана Пушика. Перша – анотаційна дошка на фасаді будинку №56, де мешкав письменник. Друга – знак на алеї видатних франківців поряд з першим бургомістром Антоні Суханеком та лікарем Лідією Дмитрів.

“Степан повернувся до свого будинку, але вже на цій пам’ятній дошці. Він за життя мріяв, щоб його твори були пошановані та видані. Він ніколи не жив задля свого задоволення, не користувався ніякими благами, а жив для держави”, – розповіла дружина Пушика пані Ганна. Зараз вона готує до друку щоденники свого чоловіка, адже видати їх – була його мрія. І вдячна міському голові Руслану Марцінківу, який взявся вшанувати пам’ять про Степана Пушика і допомагає з видавництвом його поетичних творів.

“Він був совістю нашого міста. Бо міг прямо сказати у вічі все, що думає, зустрівши тебе в парку чи на Вічевому майдані. Отак просто і без образ, адже він говорив це щиро”, – згадує про Пушика міський голова. Користуючись нагодою, він вручив вдові письменника відзнаку почесного громадянина Івано-Франківська, яким Степан Пушик став минулого місяця.

Своїми спогадами про письменника поділилась і секретар міської ради Оксана Савчук. Говорить про нього з теплом, адже Степан Пушик був її викладачем з фольклору і з кожним студентом був на рівні. Мабуть, доти й живе людина, доки про неї пам’ятають. І кожен, хто був знайомим з Пушиком, залишив про нього яскраві спогади.