Віталій Дмиитрович Сенюк - народився 8 липня 1971 р. в с. Острівець, Городенківський район, Івано-Франківська область, Україна. Загинув 14 січня 2017 р, в с. Новоолександрівка, Попаснянського району, Луганської області — українській військовослужбовець, капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України 5 вересня 2014 року призваний за мобілізацією Івано-Франківським МВК як доброволець. Хоча Віталій переніс складну операцію на спинному мозку, але не зміг лишатися осторонь. З 2014 року брав участь в антитерористичній операції на Сході України у складі 24-ї Залізної бригади. Пройшов бої в районі Зеленопілля, Лутугиного, звільняв Лисичанськ, обороняв Попасну. З 2016 року — на військовій службі за контрактом. Ніколи не відсиджувався в штабі, у «гарячих точках» війни завжди був разом із своїми солдатами.

Капітан, помічник начальника штабу — начальник розвідки механізованого батальйону 24-ї окремої механізованої Залізної бригади імені князя Данила Галицького, в/ч А0998, м. Яворів.

Загинув 14 січня 2017 року близько 15:30 неподалік села Новоолександрівки Попаснянського району Луганської області під час виконання бойового завдання. Військовий автомобіль був обстріляний терористами з ПТРК. Внаслідок прямого влучення протитанкової керованої ракети, капітан Сенюк, від множинних осколкових поранень, загинув на місці, ще один офіцер (молодший лейтенант) дістав тяжке поранення.

19 січня з Віталієм Сенюком прощались в Івано-Франківську. Похований на Алеї Слави міського кладовища у с. Черніїв.

Залишилися батьки, молодший брат, дружина Ірина та троє дітей: старший Владислав, 22-річна Юлія та 9-річний Ілля.

Нагороджений Указом Президента України № 104/2017 від 10 квітня 2017 року «за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку» нагороджений Орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)  та медаллю «За зразкову службу у Збройних Силах України».