Віктор Яков'як народився у селі Голосків на Коломийщині, в багатодітній сільській родині, був четвертим з п'яти дітей. Один із старших братів Віктора — працівник міліції. 2006 року закінчив Івано-Франківський професійний будівельний ліцей, де здобув спеціальність столяр будівельний, паркетник, по тому працював охоронцем. Займався легкою атлетикою.

З квітня 2007 по квітень 2008-го проходив строкову військову службу на посаді стрільця київської окремої конвойної бригади Внутрішніх військ МВС України, в/ч 3066.

З 26 травня 2009 року проходив службу в органах внутрішніх справ, міліціонер окремої роти міліції особливого призначення «Беркут» УМВС України в Івано-Франківській області.

Під час подій Революції Гідності взимку 2013—2014 виконував завдання з охорони громадського порядку на вулицях Києва. Йому батько тоді сказав, «якщо піднімеш руку на українців — не пробачу, роби що хочеш, хоч рапорт пиши, але беззбройних людей не бий». Він дав батькові слово і дотримав його.

З березня 2014 року, після розформування «Беркута», — міліціонер спеціальної роти міліції УМВС України в Івано-Франківській області. З квітня брав участь в антитерористичній операції на сході України.

29 травня 2014 року Віктор Яков'як разом з іншими бійцями івано-франківської спецроти міліції мав повертатись із зони проведення АТО на відпочинок. Близько 12:30, гелікоптер Мі-8МТ (борт «16») Національної гвардії України, на борту якого перебували прикарпатські правоохоронці, після злету з майданчику на горі Карачун, був обстріляний з лісосмуги та підбитий терористами з ПЗРК. Під час падіння вибухнули паливні баки. Внаслідок події загинуло 12 чоловік: шість військовослужбовців Національної гвардії, серед яких двоє членів екіпажу і генерал-майор Сергій Кульчицький, та шість представників спецпідрозділу МВС України з Прикарпаття: старші лейтенанти міліції Петро Безпалько і Василь Семанюк, старший прапорщик Володимир Шарабуряк, прапорщик Володимир Лисенчук, старший сержант Віктор Яков'як і старшина Петро Остап'юк. Вижив лише штурман екіпажу Олександр Макеєнко, який впав на дерева до падіння вертольота.

1 червня в Івано-Франківську прощались із загиблими правоохоронцями, на громадянську панахиду прийшли кілька тисяч іванофранквців, весь особовий склад прикарпатської міліції, керівництво міста та області[6]. 2 червня Віктора Яков'яка поховали на кладовищі рідного села.

Залишились батьки-пенсіонери, дві сестри та два брати.