Олег Ґерета (03.06.1940 р. - 28.09.2014 р.) - видатний музикант, педагог, громадський діяч, один із фундаторів прикарпатської скрипкової школи, художній керівник академічного камерного оркестру "Harmonia Nobile".

Олег Ґерета - уродженець Тернопілля, учасник правозахисного руху 1960-х років, за що зазнав переслідувань. Випускник Львівської державної консерваторії імені М.Лисенка, понад 30 років займався педагогічною діяльністю, очолював струнний відділ Івано-Франківського музичного училища ім. Д.січинського (1968 - 2000 рр.), з 1995 року - художній керівник академічного камерного оркестру "Harmonia Nobile" Івано-Франківської обласної філармонії, концертував в інструментальних ансамблях як соліст.

Під орудою Олега Петровича камерний оркестр "Harmonia Nobile" отримав статус академічного, став знаний далеко за межами Прикарпаття, лауреат багатьох міжнародних, всеукраїнських конкурсів та фестивалів, нагороджений обласною мистецькою премією ім. В.Стефаника. Керівник започаткував творчі зв`язки з діаспорою Угорщини та Польщі.

Олег Ґерета - один із фундаторів Товариства української мови (нині товариство "Просвіта" імені Т.Шевченка) на НРУ на Івано-Франківщині. Музичний редактор книг Миколи Литвина "Пісні Волі" (1995 р.), Петра Ґерети "Не плач, Україно" (1996 р.) та інших. Автор музикознавчих та інших публікацій у пресі.

За відданість мистецтву нагороджений Почесним знаком "За відмінну працю" Міністерства культури України (1990 р.), медаллю "За подвижництво в культурі Прикарпаття" (2005 р.), "За заслуги перед Прикарпаттям" (2010), а також подякою за духовно просвітницьку місію у підтримці розвитку Української греко-католицької церкви на Волині, грамотою від Верховного Києво-Галицького Архієпископа Любомира Гузара.