Івано-Франківськ - місто героїв

Репресованому політв’язню та видатному українському письменнику Миколі Мироненку відкрили пам’ятну анотаційну дошку

П’ятниця, 25 вересня 2015
Репресованому політв’язню та видатному українському письменнику Миколі Мироненку відкрили пам’ятну анотаційну дошку
Письменники Івано-Франківська, друзі та близькі Миколи Мироненка зібрались біля стін його рідної будівлі

25 вересня 2015 року в Івано-Франківську відбулось відкриття та освячення чергової анотаційної дошки в рамках міської програми «Івано-Франківськ – місто героїв». Цього разу пам’ятною дошкою громадськість вшанувала видатного письменника, автора багатьох нарисів, новел, оповідань та репресованого політв’язня Миколу Павловича Мироненка.

Микола Мироненко народився 9 серпня 1930 року в селі Скопці на Київщині, малолітнім пережив Голодомор. Після війни вступив до Київського механічного технікуму, який закінчив у 1950 році. Після навчання був направлений у місто Станіслав. Микола Мироненко мав бажання стати юристом і у 1953 році він вступив на юридичний факультет.

За критику радянської влади Микола Мироненко був засуджений на 5 років ув`яснення, яке відбував у Мордовських таборах. У 1988 році його реабілітували та поновили в університеті.

З написаного Миколою Мироненком найбільший резонанс мав художньо-документальний роман «Планета Антуана» який вийшов у світ в 2005 році коли автору минуло 75 років. Це була перша книга із задуманої трилогії у 7-ми томах під загальною назвою «Знищене покоління».

Помер письменник 11 серпня 2010 року.

Як зазначив під час відкриття дошки голова Івано-Франківської обласної організації Національної спілки письменників України Євген Баран: «Коли я у нього був 30 червня 2010 року, він мені сказав: «Я знаю, що я вмираю, але моя місія – боротися зі злом, і я її виконаю до кінця». Мкола Мироненко був Дон-Кіхотом, який боровся із державним злом, а потім із індивідуальним».

Ініціатор програми «Івано-Франківськ – місто героїв» Руслан Марцінків подякував всім присутнім, а особливо дружині Миколи Мироненка пані Олександрі, адже весь тяжкий життєвий шлях вони пройшли спільно.